Cічневий калейдоскоп

     Мабуть, січень саме той місяць, в якому найбільше святкових і незабутніх днів. Попри засніжені вулиці, вигадливі малюнки на вікнах, тріск морозу під чобітьми настрій у кожного піднесений. Адже, з дитинства Новорічні свята здавались нам без перебільшення казковими: Святий вечір, Різдво, Старий Новий рік, Водохреща… Словом, січневий калейдоскоп розпочинається. 

     Святи́й Ве́чір (Свят-ве́чір, Багата Кутя, Вігілія) — одне з найурочистіших християнських свят. Його відзначають напередодні Різдва по богослужінні, 6 січня. Із Свят-вечором пов'язаний обряд приготування першої куті, її називали багатою, оскільки, крім неї готували одинадцять пісних страв, серед яких обов'язково бути борщ, риба, гриби, пироги з квасолею та капустою, картопля та узвар - 12 страв - за кількістю апостолів. Страви мають бути пісними, оскільки Свят-вечір припадає на останній день пилипівського посту. Кутю традиційно готували з пшеничних або ячмінних зерен (на півдні України з рису). Перед тим їх вимочували у воді, товкли в ступі, сушили і знову товкли, щоб остаточно звільнити від луски. В цей вечір стало традицією поминання померлих. Господар поіменно називав імена небіжчиків, приказуючи: «Хто вмер, той у ямі, а хто живий, той з нами» чи «Царство їм небесне, хай легенько лежиться, а нам легко живеться!». 

З 6 на 7 січня відзначається Різдво. Релігійне значення цієї святої ночі в тому, що за переказами саме в цю ніч на світ з'явився Христос. 

 Різдво для православних належить до найбільших свят в історії людства, свято на честь того, що сам Бог, Творець неба і землі, Всемогутній, втілився, став людиною, щоб спасти людей усього світу, допомогти їм побачити правильний шлях у житті. З початком Різдва вже можна було вживати скоромне. Власне до цього свята в кожному господарстві кололи свиней, щоб наготувати різноманітних м'ясних страв. За правило було приходити один до одного в гості, щоправда, до обіду намагалися не відвідувати сусідів, особливо це стосувалося жіночої статі. Якщо жінка чи дівчина першою заходила в хату, то неодмінно «приносила лихо», а тому, запримітивши «небажаних гостей», примикали двері; коли ж оселю до обіду відвідував хлопець або чоловік, то його намагалися почастувати. Відтак по полудню старші люди збиралися в гурти, а діти і молодь починали колядувати.

      Стари́й Нови́й рік — Новий рік за юліанським календарем («старим стилем»). Так утворилися два святкування Нового року — за новим і старим стилем. 14 січня християни вшановували найменування Христа іменем Ісус (що слід було робити на 8 день від народження дитини) та Св. Василя Великого архієпископа Кесарії Каппадокійської (IV ст.), якого вважали покровителем землеробства. Тому основною обрядодією цього дня було засівання осель українців збіжжям із відповідними примовляннями. Із самого ранку хлопці набирали в рукавички й кишені зерна (жито, пшеницю, овес) й, дочекавшись закінчення ранкової церковної відправи, починали засівати. Спочатку власну домівку, потім у хрещених батьків, родичів, знайомих і сусідів: "Ой роди, Боже, жито - пшеницю, всяку пашницю! Добридень! Будьте здорові. З Новим роком та Василем!... На щастя, на здоров'я, на Новий рік!". Господар щедро винагороджував (особливо перших) засівальників гостинцями й грішми. Ходили інколи і цілі ватаги з козою та вертепом. Годилося також у цей день віншувати Василів. А, загалом, це свято проводили благоговійно з церковними або домашніми молитвами.

 

Свято Водохреща, що відзначається 19 січня, має й іншу назву — Богоявлення. Може виникнути закономірне запитання: чому Богоявленням названий не день народження Ісуса Христа, а саме цей день. Відповідь проста: справжній день не той, у який Христос народився, а той, у який він хрестився й освятив воду. Тож, приємних свят Вам, дорогі друзі, хорошого настрою і оптимізму на весь 2015 рік.

СНІД - глобальна проблема нашого часу

Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) - особливо небезпечна інфекційна хвороба, що викликається вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Масове розповсюдження цієї хвороби в усьому світі та в Україні створює загрозу особистій, громадській та державній безпеці, спричиняє важкі соціально-економічні та демографічні наслідки, що зумовлює необхідність вжиття спеціальних заходів щодо захисту прав і законних інтересів громадян та суспільства.

Україна за темпами розповсюдження ВІЛ-інфекції/СНІДу займає одне з перших місць в Східноєвропейському регіоні. Перші випадки ВІЛ-інфікування серед громадян України були зареєстровані в 1987 році. Протягом наступних семи років спостерігалось повільне розповсюдження цього захворювання - від шести до сорока нових випадків щорічно.

Щоб зупинити поширення ВІЛ в Україні необхідно доносити інформацію до широких мас населення, особливо серед молоді.

Тому в читальному залі Уманської центральної бібліотеки для дорослих пройшов захід «СНІД – глобальна проблема нашого часу». Були запрошені 32 студенти Агротехнічного коледжу та всі бажаючі. Всього було 48 присутніх.

Захід був надзвичайно пізнавальний як для молоді так і людей старшого віку. Працівники читального залу підготували фільм «СНІД», який був змонтований з фрагментів документальних відео із сучасною статистикою в Україні, Черкаській області та місті Умань, та підбірки із фільму «Джиа» про наркозалежну дівчину, яка померла від СНІДу.

На зустріч було запрошено фахівця з проблем наркоманії та поширеності ВІЛ у місті Умані. Ця людина змогла перебороти наркотичну залежність і вже сім років допомагає іншим. Тому підліткам  спілкування з нашим гостем було дуже цікавим. Вони задавали питання і отримували багато корисної інформації. Фахівець розповів про причини необдуманих вчинків підлітків та шляхи вирішення проблем з якими зустрічається людина на порозі юності. Адже часто пошук сенсу життя, бажання бути лідером, прагнення до визнання і самореалізації призводить до тяжких наслідків. Він порекомендував куди можна анонімно звернутись, якщо є така потреба перевірити стан свого здоров’я і застеріг від необдуманих кроків. На живому прикладі підлітки побачили до чого може призвести необережне ставлення до свого здоров’я.

Бібліотекар прокоментувала підготовлену книжкову виставку, деякі публікації зацікавили студентів і вони вирішили їх самостійно переглянути.

Наприкінці зустрічі прозвучала одна з пісень у виконанні Фредді Мерк'юрі.

Внаслідок проведеного масового заходу студенти знають різницю між поняттями ВІЛ і СНІД , шляхи передачі інфекції, стадії хвороби, про профілактику ВІЛ/СНІДу. Бібліотека ж отримала нових читачів, залучилася співпрацею з реабілітаційним центром «Воля», з медпрацівниками кабінету «Довіра», продовжує співпрацю з викладачами Агротехнічного коледжу, які завжди з радістю відвідують зі своїми студентами наші заходи.

Знайомтесь, нові надходження нашої бібліотеки!

Штельмах Л. М.
P.S. Григорія Сковороди.../ Л. М. Штельмах. - Харків: ТОВ Творч. об-ня «Гімназія»,2013. - 315с.

         Ніхто не знає, як генії переживають кожну наступну хвилину своєї геніальності. Що вони при цьому відчувають. Як борються. Як тікають від своєї самотньої вдачі. У сучасному світі Григорія Сковороду знають здебільшого як геніального дивака-філософа, який ще у XVIII столітті спромігся віднайти формулу щастя. Але не всім відомо, що сам Григорій Сковорода щасливим не був. Тікаючи від світу, він намагався сховатися у власній філософії і не збожеволіти від усвідомлення своєї місії. А ще він покинув кохану. Зрікся церковних канонів. Залишив дім. Спростував гроші, славу й багатство. І після смерті народився знову. У XXI столітті. У тілі невдахи-поета, якого звали Сергій... 

Чичибабин Б. А.

Собрание стихотворений / Б. А. Чичибабин; сос. Л. С. Карась-Чичибабина; С. Н. Буниной. – Харьков: ООО «Бибколлектор»,  2013. –  890 с.

Это издание представляет собой наиболее полное сочинение стихотворений выдающегося поэта ХХ века Бориса Алексеевича Чичибабина (1923 - 1994). Ему выпала трудная судьба: Вятлаг, неприкаянность после освобождения, годы отверженности, замалчивания… Борис Чичибабин разделил всю боль, тревоги и надежды своего народа и выстоял. В своей жизни и поэзии он исповедовал принцип, сформированный Бетховеном (кстати, это его любимое изречение): «Единственный героизм – видеть мир таким, какой он есть, и все-таки любить его». Так он жил, так он писал.

Сорока Ю. В.

Арахнофобія: роман / Ю. В. Сорока. – Київ: Золоті ворота, 2013.  –  251 с.

Арахнофобія – це не лише медичний термін. Арахнофобія— це жах, з яким зустрічаєшся у реальному житті, а він висушує твою душу розумінням: потвора зовсім поряд.
Вона чатує. Вона готова напасти у той момент, коли ти очікуєш на небезпеку найменше. І тоді тебе нікому буде захистити. Окрім людини, котра сама пройшла рукотворне пекло й загартувала свою душу у горнилі чужої війни. Отже спробуємо пройти тим шляхом, який пройшов львівський приватний детектив Ярослав Савицький, і осягнути холодну жорстокість, на яку може буде здатна людина...

Чигиринська О. О.

Християнство/ О. О. Чигиринська, О. Є. Дорошенко. – К.: Техніка, 2013. – 160 с.

На сьогодні майже третина жителів Землі хоча б номінально належить до тієї чи іншої християнської конфесії. А в нашій країні християнами себе вважають більшість населення. Але при цьому багато з них мають вельми віддалене уявлення про історію християнства, його віровчення та практику. Заповнити ці прогалини, а також познайомити з християнством представників інших віросповідань і має наше видання.

Варгас, Льоса Маріо. 

Сон кельта : роман / Л. М. Варгас ; [пер. з ісп. В. Й. Шовкуна]. – Харків : Фоліо, 2013. – 539с.

Маріо Варґас Льоса (нар. 1936) - всесвітньо відомий перуано-іспанський прозаїк, драматург, есеїст, філософ, публіцист, політичний та громадський діяч, лауреат Нобелівської премiї 2010 р. за «зображення прихованих механізмів влади і найяскравіші картини людської боротьби, бунту і поразки». Таке формулювання перш за все відноситься до роману Льоси «Сон кельта» (2010). В основу сюжету покладено реальну історію легендарного борця за незалежність Ірландії Роджера Кейсмента. 

У горнилі локальних воєн…: Нариси, спогади, вірші, пісні. – Умань.: Видавництво «АЛМІ», 2014. – 536 с.

Це видання є логічним і закономірним продовженням унікальної книги «Відлуння афганських гір», яка знайшла одностайне схвалення в усіх, хто її читав. Але воїнами-інтернаціоналістами називають не лише афганців. З 1924-го по 1989 роки наші військові брали участь в бойових діях на території більше 20-ти іноземних держав: Іспанії, Монголії, Китаю, Ефіопії, Північній Кореї, В’єтнамі, Анголі та інших.

         В пропонованій книзі – розповіді про ті події та їх учасників.

Мустафін О. Р.

         Справжня історія стародавнього світу / О. Р. Мустафін. – Харків: ТОВ «Бібколектор», 2013. – 349 с.

«Справжня історія Стародавнього світу» – це не просто книжка про події, що відбувалися тисячі років тому. На відміну від шкільних підручників, в ній йдеться не лише про історію окремих народів – шумерів, єгиптян, греків, римлян, а й про увесь Стародавній світ як цілісну систему. Чому перші міста з’явилися на Близькому Сході, а коня приручили в Україні? За чим шумери плавали до Стародавньої Індії? Що греки запозичили у фінікійців окрім абетки? Чи могли зустрітися Будда, Конфуцій і Піфагор? Чому індіанці, що жили за тисячі кілометрів від Єгипту, теж будували піраміди? І як так сталося, що наймогутніші держави виявилися безсилими перед вихідцями з маленького містечка на краю цивілізованого світу? Відповіді на ці та багато інших питань дозволяють не лише дізнатися про цікаві факти, але й зрозуміти «логіку історії». Від появи перших людей – до виникнення держави. Від першого обробленого каменю – до класичної філософії. Глава за главою читач пройде той шлях, яким століття за століттям проходило людство. Різні культури, різні цивілізації, різні релігії – і спільна спадщина Стародавнього світу, без якої не можна уявити сучасного життя. Колесо і папір, гроші і глиняний посуд, літери і цифри, спорт і пошта, театр і вибори – про те, як і чому вони виникли чи були винайдені, розповідає ця книжка.

Сергій Шарик Двічі графиня та двічі генерал / Сергій Шарик. – К.: Гамазин, 2014. – 496 с.

Він — польський магнат, представник знатного роду Потоцьких, патріот, якого наречуть зрадником. Вона — одна з найгарніших жінок Європи, фаворитка могутнього Григорія Потьомкіна. Він подарує їй палаци і парки, нині перлини українського культурного надбання, з-поміж яких славетна «Софіївка». Вона йому — друге народження.
   Історія їхнього кохання розгортається на тлі політичних колізій кінця ХVIII ст. між Річчю Посполитою та сусідніми державами.

Михайло Наєнко

 Інтим письменницької праці: літературно-критичні дослідження / М. К. Наєнко. – К.: ВЦ «Просвіта», 2013. – 736 с.

У книжці йдеться про найбільш загадкове в літературознавстві явище ‑ специфіку письменницької праці. В Україні подібних досліджень ще не було. Практикувалися різні поради на допомогу молодим авторам, видавалися збірники висловлювань письменників чи інтерв’ю з ними про особливості їхньої творчості, але до узагальнюючого характеру праць справа не доходила. Автор пропонує бодай частково заповнити цю прогалину, використавши доступні матеріали з українського письменства та скориставшись деяким досвідом зарубіжного літературознавства.

До цієї теми близькі також питання розвитку теорії літератури в Київському університеті, оскільки пов’язані з можливим відкриттям в університеті Літературного інституту (монографія «Теорія і літтворчість...»). «Додаток», що вміщений у кінці книги, дає довідкову інформацію про автора та уявлення про рецепцію його праць вітчизняними і зарубіжними філологами. Книжка розрахована на всіх, хто не байдужий до художнього слова і наукової думки про нього.

Лепкий Б. Мотря / Мазепа: Трилогія. – Т. 1,2. – Чикаго: Видавництво Миколи Денисюка, 1959.

У книзі вміщено перший і другий томи повісті „Мотря", що входить до історичної епопеї „Мазепа" класика української літератури Богдана Лепкого (1872–1941). Твір відбиває реалії життя в Україні мазепинської доби з її складністю, героїкою, трагізмом. Нинішніх, як і попередніх, українських читачів повість „Мотря" приваблює високомистецьким зображенням непересічних історичних постатей та взаємин між ними, їх відповідей на виклики долі, їхнього ставлення до обов'язку перед Україною. Твір звучить на диво по-сучасному — змінюються історичні обставини, але незмінними залишаються почуття і прикмети людей: любов і ненависть, героїзм і нікчемність, жертовність і продажність, ідеалізм і меркантильність…
Видання адресоване широкому колу читачів, які цікавляться минулим України та її красним письменством.

Богдан Лепкий

Мазепа: Трилогія. – Кн.3. – Чикаго: Видавництво Миколи Денисюка, 1959.

У книзі вміщено повісті “Не вбивай” і “Батурин” з історичної епопеї “Мазепа” класика української літератури Богдана Лепкого (1872–1941). Твір видбиває складність, героїку і трагізм мазепинської доби під час фатальної для України Полтавської битви. Високий патріотизм і зрадництво, героїзм і нікчемність, шляхетність і ницість, людинолюбство і людиноненависництво — все це в органічному поєднанні з майже документальним описом конкретних історичних осіб і подій майже не залишає байдужим нашого сучасника, викликає асоціації з нинішнім буттям України й українців.

Богдан Лепкий

  Полтава /Мазепа: Трилогія. – Кн.4. – Чикаго: Видавництво Миколи Денисюка, 1959.

У повicтi хронологiчно продовжено оповiдь про життя i дiяння славетного гетьмана часiв Полтавської битви — до i пiсля її завершення.

1000 фактів про Україну /В.М. Скляренко. – Харків: ТОВ «Бібколектор», 2013. – 315 с.

Історія та політика, наука і техніка, мистецтво і спорт - ось далеко не повний перелік тем, що висвітлюються в нашому виданні. Ви дізнаєтесь про видатні археологічні пам'ятки - Кам'яну Могилу і Херсонес Таврійський, що увійшли до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО; про природні багатства України - мінеральні води та цілющі грязі, заповідний ковиловий степ і карпатські ліси, поклади вугілля та нафти, про визначні наукові відкриття і технічні досягнення і, насамперед, про надзвичайних людей, які жили в нашій країні в різні часи.

Ознайомлення з довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки та краєзнавчою літературою (бібліотечний урок)

Краєзнавча робота є необхідним фундаментом, який привертає до бібліотек  більше читачів і згуртує навколо себе національно свідому громадськість.

Зміст краєзнавчої роботи публічних бібліотек визначається такими основними складовими частинами: формування краєзнавчого фонду, створення довідкового апарату, широка популяризація краєзнавчих видань та наявність краєзнавчої специфіки в оформленні бібліотеки.

Вже стало доброю традицією, що наша бібліотека  координує свою роботу з культосвітніми установами, навчальними закладами, музеями, громадськими організаціями по виявленню, вивченню пам’ятників, пам’ятних місць історії району, міста.

Однією з успішних форм роботи є  проведення уроків бібліотечно-бібліографічної грамотності. Однак в цьому році особливим було те, що учасниками стали не лише спудеї наших вузів, але й студенти з інших країн, які навчаються в УДПУ за обміном. Тому робота була дуже цікавою, гості нашого міста, були вражені багатою історією, культурою, традиціями Умані та її околиць.

То ж для відвідувачів нашого блогу нагадуємо, що в бібліотеці ви можете знайти багато унікальних матеріалів на краєзнавчу тематику.  

цікаве про книгу

Обираючи книгу

Мабуть, кожен із нас  пам’ятає,   як наполегливо переконували батьки та вчителі читати книги. Як тяжко спочатку давались нам великі за обсягом літературні шедеври, зате , поринувши у захопливий сюжет ми легко долали сотні сторінок у грубенькій палітурі.  З дитинства ми знали, що читання книг допомагає розвивати наше мислення,  робить нас більш впевненими в собі. Коли в розмові ми демонструємо глибокі знання, вільно володіємо термінами, фактами, знаємо як себе вести з людьми різного віку і статусу, то співрозмовнику спілкування з такою людиною приносить не лише задоволення, а й користь. Тому в людей, які люблять читати багато друзів, і вони легко досягають успіху, стають лідерами.
Сучасним юнакам та дівчатам незрозуміло, для чого потрібно витрачати час на нудне перечитування книг, якщо можна подивитись фільм,цікаву програму, посидіти в соціальних мережах, зрештою, послухати книгу в аудіо форматі. Звичайно, інноваційні можливості – це лише плюс для нашого розвитку. Однак, на першому місці, безумовно, залишається книга. Нічого у світі не існує більш досконалого для набуття знань, покращення пам’яті, досконалого володіння мовою, передавання власних думок, розвитку мислення та уяви, пізнання.
Для прикладу, книгу можна порівняти з корисною їжею, а комп’ютер чи телевізор із фаст-фудом.
Перед тим, як книга потрапить на полицю магазину чи в бібліотеку спеціалісти ретельно її перевіряють на точність, достовірність, грамотність, актуальність. Жодна книга не може побачити світ без рецензування.  Чи можемо ми те ж саме сказати про комп’ютер? Хто перевіряє чи редагує те, що ви друкуєте, скажімо, у своєму статусі, соц. мережі , виставляєте на  сайті чи блозі? Критично переглянувши окремі статті, можна віднайти такі «перли», що голова піде обертом…
Книга є першоджерелом, адже виникла раніше за новітні інформаційні ресурси, то ж все в інтернеті взяте з книг. Тому люди, які читають книги завжди будуть мати перевагу над тими, хто дивиться телевізор.Крім того, книга – річ інтимна, таким як ви бачите того чи іншого персонажа, більше його не побачить ніхто,тільки ваша уява вимальовує ті чи інші образи, через призму власного внутрішнього, духовного сприйняття.Зрештою, для пізнання світу через книгу вам не потрібно жодних матеріальних затрат, адже українські бібліотеки обслуговують своїх читачів безкоштовно. Книгу можна читати у будь-якому місці, вона не потребує жодних додаткових умовностей, натомість нагороджує неабиякими здобутками.Читати чи ні, кожна людина вирішує сама, однак в найбільш розвинених країнах книга давно оцінена як найбільше благо, і займає почесне місце на п’єдесталі. В таких країнах як Канада, Сполучені Штати Америки, країни Західної Європи читати модно та престижно.

Звичайно, не всі книги можуть бути однаково пізнавальні,  цікаві, вони, як і люди, бувають різні.  Знайти «свою»  книгу справа нелегка. Та варто шукати!  Якщо ви читаєте і розумієте, що книга не для вас, відкладіть її, візьміть іншу. Віднайшовши, літературу на свій смак ви отримаєте ні з чим незрівнянну насолоду. Найстрашніше, не читати книг, і думати, що нічого страшного не відбувається.  Рей Бредбері писав: «Є злочин більший ніж спалювати книги, наприклад, їх не читати». Тож вибір за вами.

Бібліотека - скарбниця знань

30 вересня працівники Уманської центральної бібліотеки для дорослих відзначали своє професійне свято. Бібліотеки - один з інструментів нашої цивілізації, який вже багато століть доводить свою ефективність в процесах збереження, накопичення і передачі людських пізнань. Двері нашої книгозбірні завжди гостинно чекають своїх читачів, пропонуючи найактивнішим її користувачам участь в різноманітних конкурсах, вечорах, урочистих, святкових заходах. Ми дякуємо всім нашим партнерам за їх допомогу, розуміння, співпрацю на творчій ниві.            Нагадаємо, що в бібліотеці щодня працює сучасна Інтернет-зала з безкоштовним Інтернетом та зоною Wi-Fi, проводяться «Курси комп’ютерної грамотності».
Як і раніше чекаємо Вас щодня з 10 до 18 години, вихідний – п’ятниця.

Бібліотеки душа

Кожен теолог Вам скаже напевно:

«У всього живого душа!»

Бібліотеко! Бездонна царівно!

Ти в світі духовне пташа.

Хто спраг до знань,

І в кого сохнуть губи,

Впивається теплом твоїх повчань.

Хоч кажуть, нині в моду фітнес-клуби -

Душа летить до храму знань!

Незримо окриля бібліотека,

Підносить ввись обкрадені уми,

То для душі – нектар, бальзам, аптека.

Для розуму  - спасіння від пітьми

Низький поклін тобі, бібліотеко.

Твій тихий дім спрошує зима.

Але щодня несе скарби лелека

Шляхами вічності, і рівних їм нема.

*****

Сократів заповіт

А щоб сказав сучасникам Сократ,

Якби пожив у цьому розмаїтті,

Де є комп’ютер, форум, чат,

У двадцять першому столітті…

Сузір’я геніїв, мабуть,

з’явилося на небозводі…

Та бач, у чому правди суть,

Сьогодні генії не в моді!

У книгах цінне джерело…

Сказав би Вам Сократ й Сенека,

Вони дають людям добро,

Вони живуть в бібліотеках.

Скарбниці мудрості й талантів,

Чекають Вас та шлють привіт.

Цілі полиці «діамантів»

Вам шлють Сократів заповіт.

*****

Моя професія

Життя між книгами проходить,

Мільйон питань, мільйон ідей,

Хоч іноді не все виходить,

Люблю я книги і людей.

Шибками вікон сизуватих,

На мене дивиться здалека

Скарбниця для думок крилатих,

Мій «дім життя», бібліотека.

Читальний зал – хранитель часу,

Тут Інтернет, журнали і газети,

І звук вечірнього романсу,

І зустрічі, письменники, поети…

Не прагнучи натхнення неземного,

Щодень я поспішаю на роботу,

У рідний затишок, у пошуку нового,

Занурююсь у радісні турботи.

(автор віршів – Людмила Чупряк, бібліотекар читального залу)

Літо з книгою

Шановні друзі та гості нашого блогу. Пропонуємо Вам перелік книг, які варто прочитати кожному:

Класика.

-  Гомер. «Іліада» і «Одіссея»
-  Ентоні Троллоп. «Барсетширскі хроніки»
- Джейн Остін. «Гордість і упередження»
-  Джонатан Свіфт. «Пригоди Гуллівера»
-  Шарлотта Бронте. «Джен Ейр»
-  Лев Толстой. «Війна і мир»
-  Чарльз Діккенс. «Девід Копперфільд»
-  Вільям Теккерей. «Ярмарок марнославства»
-  Гюстав Флобер. «Мадам Боварі»
-  Джордж Еліот. «Міддлмарч»

Поезія.

-  Вільям Шекспір. Сонети
-  Данте. «Божественна комедія»
- Джеффрі Чосер. «Кентерберійські оповідання»
-  Вільям Вордсворт. «Прелюдія»
-  Джон Кітс. Оди
- Томас Еліот. «Безплідна земля»
- Джон Мільтон. «Втрачений рай»
-  Вільям Блейк. «Пісні невинності» і «Пісні досвіду»
-  Вільям Батлер Йітс. Вибране
- Тед Хьюз. Вибране

Белетристика.

-  Генрі Джеймс. «Жіночий портрет»
-  Марсель Пруст. «У пошуках втраченого часу»
-  Джеймс Джойс. «Улісс»
-  Ернест Хемінгуей. «По кому дзвонить колокол»
-  Івлін Во. Трилогія Меч честі: «Озброєні люди», «Офіцери і джентльмени» і «Беззастережна капітуляція»
-  Мюріел Спарк. «Балада про передмістя»
- Джон Апдайк. Серія романів про «Кролика»
-  Габріель Гарсія Маркес. «Сто років самотності»
-  Тоні Моррісон. «Улюблениця»
- Філіп Рот. «Заплямована репутація»

Фантастика.

- Мері Шеллі. «Франкенштейн»
-  Жюль Верн. «20 тисяч льє під водою»
- Герберт Уеллс. «Машина часу»
- Олдос Хакслі. «Прекрасний новий світ»
-  Джордж Оруелл. «1984»
-  Джон Уіндем. «День тріффідів»
-  Айзек Азімов. «Підстава»
-  Артур Кларк. «2001: Космічна одіссея»
- Філіп Дік. «Чи мріють андроїди про електроовець?»
-  Вільям Гібсон. «Нейромант»

Детективи.

- Патрісія Хайсміт. «Талановитий містер Ріплі»
-  Дешіел Хеммета. «Мальтійський сокіл»
- Артур Конан Дойл. «Пригоди Шерлока Холмса»
-  Реймонд Чандлер. «Глибокий сон»
-  Джон ле Карре. «Лудильщик, точильник, швець, шпигун»
-  Томас Харріс. «Червоний дракон»
-  Агата Крісті. «Вбивство в Східному експресі»
-  Едгар Аллан По. «Вбивство на вулиці Морг»
-  Уілкі Коллінз. «Жінка в білому»
-  Елмор Леонард. «Наповал»

Життєписи.

-  Блаженний Августин. «Сповідь»
- Светоній. «Життя дванадцяти цезарів»
-  Джорджо Вазарі. "Життєписи найбільш знаменитих живописців, скульпторів і зодчих»
-  Леві Прімо. «Людина чи це?»
-  Зігфрід Сассун. «Спогади мисливця на лисиць»
- Литтон Стречі. «Видатні вікторіанці»
-  Елізабет Гескелл. «Життя Шарлотти Бронте»
-  Роберт Грейвз. «Прости-прощай всьому тому»
-  Джеймс Босуелл. «Життя Семюела Джонсона»
-  Алан Кларк. «Щоденники» (дискусія в журналі)