Правознавче колесо
" Правоохоронні органи на захисті ваших інтересів"
Однією з провідних функцій держави є забезпечення охорони прав та
законних інтересів громадян, фізичних та юридичних осіб від протиправних
посягань, забезпечення принципу законності, а також охорони встановленого в
державі правопорядку. Власне, кожне з цих завдань якраз і виконується за
допомогою правоохоронної діяльності, що реалізується відповідними органами
держави.
Отже, у широкому розумінні правоохоронна діяльність – це
діяльністЬ всіх
державних органів та недержавних організацій щодо забезпечення дотримання прав
і свобод громадян, їх реалізації, забезпечення законності та правопорядку. У
вузькому розумінні правоохоронна діяльність – це діяльність спеціально
уповноважених органів (державних та недержавних) з метою охорони прав і свобод
громадян, правопорядку та забезпечення законності, що реалізується в
установленій законом формі та в межах повноважень, наданих цим органам.
Ознаки правоохоронної діяльності:
1. Правоохоронна діяльність носить владний
характер, який полягає у реалізації від імені держави та на підставі наданих
нею повноважень, відповідними органами та посадовими особами, їх приписи є
обов’язковими для адресатів.
2. Правоохоронна діяльність реалізується не в
будь-якому порядку, не будь-яким способом, а лише із застосуванням законних
заходів впливу до правопорушників у встановленій формі.
3. Правоохоронна діяльність має правозастосовчий
характер, не приймаються нові юридичні норми, а застосовуються вже чинні. Дії
та результати дій суб’єктів правоохоронної діяльності спрямовані на інших
суб’єктів права, створюючи, змінюючи або припиняючи їх права та обов’язки .
4. Реалізація правоохоронної діяльності
покладається на спеціально уповноважені органи, які, для виконання
правоохоронних функцій, держава наділяє коштами та матеріальними ресурсами.
До правоохоронних органів традиційно відносять органи прокуратури
та міліції. Аналіз чинного законодавства показує, що у відповідних законах, де
мова йде про статус відповідних органів прямо названі правоохоронними лише три,
а саме СБУ( Закон України “Про Службу безпеки України”,ст.1), Управління
державної охорони України (ст.11 ЗУ” Про державну охорону органів державної
влади та посадових осіб”) та Військова служба правопорядку( ст.1 ЗУ Про
Військову службу правопорядку у Збройних Силах України).
Дещо інший підхід щодо визначення правоохоронних органів
застосовано у Законі України “ Про державний захист працівників суду та
правоохоронних органів” В ст.1 цього Закону прямо зазначено, що це органи
прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, митні органи, органи охорони
державного кордону, органи державної податкової служби, органи і установи
виконання покарань, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної
лісової охорони, інші органи, які здійснюють право застосовні та правоохоронні
функції.
Цей перелік суперечить нормам інших законів України( згадати яким
саме), а також має деякі внутрішні суперечності.
Зрозуміло також, що органи державної виконавчої служби, судової
експертизи, нотаріату, адвокатури, які підпорядковані Мін’юсту, як і саме
Міністерство, не мають повноважень щодо виконання правоохоронних функцій. Проте
з іншого боку, діяльність Міністерства юстиції І адвокатури безпосередньо
пов’язана з діяльністю правоохоронних органів та юридичних осіб.
Правоохоронні функції – це основні напрями впливу на будь-які
випадки порушення прав та законних інтересів фізичних заходів в установленій
законом формі.
Правоохоронні функції поділяють на :
- головні
- другорядні та допоміжні.
Головні безпосередньо пов’язані з боротьбою зі злочинністю. До них належать:
1. профілактична ( тобто попередження
правопорушень, які тягнуть за собою адміністративну чи кримінальну
відповідальність);
2. захисна (захист життя, здоров’я, прав, свобод
та законних інтересів фізичних осіб);
3. охоронна (охорона громадської безпеки,
громадського порядку, власності);
4. оперативно-розшукова;
5. розслідування злочинів;
6. судового розгляду справ;
7. розгляду справ про адміністративні
правопорушення
8. виконання вироків, рішень, ухвал і постанов
судів, постанов органів дізнання і досудового слідства та прокурорів.
До другорядних та допоміжних функцій належать:
1. контрольна (наглядова);
2. дозвільна;
3. правороз’яснювальна;
4. аналітична та/або методична;
5. інформаційна;
6. нормотворча ( з правом видання актів
міжвідомчого характеру);
7. координаційна.
Отже, правоохоронним є орган, який поряд із профілактичною,
здійснює ще одну чи кілька перелічених головних функцій, які є визначальними у
його діяльності.
До правоохоронних органів можна віднести ( з точки зору виконання
ними вказаних функцій):
А)
судові;
Б)
прокуратури;
В)
міліції;
Г)
податкової міліції;
Д) СБУ;
Е)
Управління державної охорони;
Є)
Прикордонних військ;
Ж)
Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;
З)
дізнання державної митної служби;
И)
дізнання державного пожежного нагляду;
І)
Державного департаменту з питань виконання покарань.
Ознаки
правоохоронного органу:
1. виконання профілактичної та ще однієї чи
кількох головних функцій;
2. необхідність особливого організаційного,
правового, кадрового, матеріально-технічного, фінансового, інформаційного,
наукового та іншого забезпечення.
3. до працівників цього органу законом
пред’являються спеціальні вимоги щодо ділових і моральних якостей, рівня
освіти, відсутності судимостей тощо.
4. працівники правоохоронних органів
користуються підвищеним соціальним та правовим захистом.
