Черкаська обл. м. Умань вул. Незалежності 1 тел. 04744 5-27-49 E-mail: centrallibrary19@gmail.com Facebook: https://www.facebook.com/profile.php?id=100022528305437

четвер, 19 лютого 2015 р.

Пам'яті Небесної Сотні!!!

20 січня 2015 відзначається перша річниця вшанування пам'яті Героїв 
Небесної Сотні, які загинули минулого року на майдані. 18 лютого 2014 року, почалися сутички протестувальників-учасників  Євромайдану з підрозділами правоохоронних органів, що згодом призвело до великих людських жертв.
Кількість загиблих протягом трьох місяців протистоянь сягнула за сотню. Це були переважно молоді хлопці та чоловіки, які стали жертвами у боротьбі за щасливе майбутнє України. Серед них - шестеро родом із Черкащини:
Максим Горошишин (с. Грушківка, Кам'янський район)

 Юрій Паращук (м. Тальне)

Юрій Пласхалін (с. Носачів Смілянський район)

Андрій Саєнко (м. Сміла)


 Віктор Чернець (с. Подібна, Маньківський район)

 Віталій Смоленський (с. Фурманка, Уманський район)

 Офіційно винуватців розстрілу на майдані досі не встановлено. Працівники бібліотеки висловлюють глибокі співчуття родичам загиблих...
 "Герої не вмирають" - саме цими словами Україна проводжала в останню путь своїх дочок і синів.



В читальному залі бібліотеки організована книжкова виставка-реквієм "Пам'яті героїв Небесної Сотні", де  читачі можуть дізнатися про події на Майдані, більш детально про ці події можна дізнатися з систематичної картотеки статей. 


вівторок, 3 лютого 2015 р.

Година мовознавства

Із глибини віків бере початок наша мова



В землі віки лежала мова
І врешті вибилась на світ.
О мово, ночі колисково!
Прийми мій радісний привіт.
Навік пройшла пора безславна …
Цвіти і сяй моя державна…
О. Олесь




Рідна мова… Вона така неповторна, мелодійна і співуча, бо ввібрала в себе гомін дібров і луків, духмяний запах рідної землі.
Українська мова має дуже давню й дуже непросту історію. Українська мовна традиція сягає ще докняжих далеких часів.  Склавшись у надрах культури Київської Русі, вона зазвучала на державному рівні. На українській мові друкувались не лише духовні твори, а й підручники, наукові трактати. Проте, шлях розвитку нашої мови був тернистий. Вона витримала зневаження польською владою, намагання російського царизму перетворити її на «наречие», валуєвський та Ємський укази про її заборону, а в 1863 році один із петербурзьких циркулярів переконував, що «малороссийского языка» взагалі не існує.
         Як свідчать літописні джерела, усна мова праукраїнців сягає глибокої давнини і нараховує багато тисячоліть. За останніми даними лінгвістів, мова українського народу почала формуватися  ще у VI IX сторіччях. Інтенсивне формування мови етносу України дослідники відносять до другої половини XVIII XIX століття.
         Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, своїх визнаних світом геніїв: Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Миколу Коцюбинського.  Хоча ХІХ століття, означене в історії Європи, як століття гуманізму, весни народів, виявилося для українців лютою зимою. Твори класиків української літератури були заборонені, а самі автори переслідувалися урядом.
         ХХ століття виявилося ще страшнішим. Українське слово бідувало, вмирало з голоду, плакало над страченими, але відроджувалось.
 Основним було прагнення за радянських часів знищити мову під приводом створення «единого общенационального языка». Не раз українською забороняли сповідувати віру і вчити в школах дітей – друкувати святе письмо й видавати шкільні підручники.
         Але, доки народ мав свою мову, його серце завжди оживало, гоїлося, сміялося. Адже, українська мова має свою особливу музикальність. Геніальні композитори Моцарт і Бетховен, Глинка і Чайковський, Барток і Стравінський  користувалися українськими мелодіями у своїй творчості, а це означає, що вони чули унікальність її вібрацій, які збагачували людину природною силою і духовною могутністю.
Українська мова є однією з найпоширеніших мов у світі і за кількістю носіїв посідає 26 місце, входить до трійки найкрасивіших мов у світі, на мовних конкурсах в Італії і Франції її визнали другою за мелодійністю в світі, після італійської.
За часів незалежності, розпочався процес українського мовного відродження.
Сьогодні нашій державній мові потрібні не тільки відповідні законодавчі акти, а й наша духовна міць, любов до знань, справедливість, інтелігентність, наша національна самосвідомість.
 Мова ніколи не змінюється і не зникає сама собою. Кожна її норма, кожне слово, кожен звук - це подих історії. Тому не можна нехтувати жодним правилом, жодною особливістю мови, а надто мови української, яка так тяжко боролася за існування кожного свого слова і навіть звука. Саме тому кожен із нас мусить знати історію рідної мови, на долю якої випало стільки випробувань, адже історія мови - це історія народу, який тисячоліттями виборював право на гідне існування й незалежність.
Наша українська мова – це золота скарбниця душі народної, з якої ми виростаємо, якою живемо, і завдяки якій маємо величезне право і високу гордість іменуватися народом України.







понеділок, 2 лютого 2015 р.

Пам'ятаймо про Крути

   29 січня (за деякими джерелами 30 січня) 1918 року відбулась трагічна подія для долі українського народу. На залізничній станції Крути під селищем Крути що за 130 кілометрів від Києва відбувся бій, в результаті якого 27 юнаків, київських студентів, потрапили в полон  до більшовицької армії і були жорстоко вбиті.  На похороні у Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти». Працівники бібліотеки  схиляють голови перед їх героїзмом. Вшанувавши пам'ять загиблих юнаків на центральній площі міста та в стінах бібліотеки, провівши озвучену виставку роздум. Участь у обговоренні взяли молоді користувачі бібліотеки та користувачі Інтернет центру.