Театр Бернарда Шоу

Видатний англійський драматург Джордж Бернард Шоу народився 26 липня 1856 року у столиці Ірландії – Дубліні, в родині дрібного службовця. Закінчивши коледж, почав заробляти собі на життя. Коли  Шоу виповнилося двадцять років, він переїхав до Лондона. Перші романи – «Нерозумний шлюб» (1880) і «Непоступливий соціаліст» (1883).

З другої половини 80-х років Бернард Шоу друкується як рецензент, згодом – як театральний критик.

Драматург багато зробив для утвердження інтелектуальної соціальної драми та реформування театру. Театр він розглядав як арену обговорення гострих проблем епохи, актора — як людину, що сприяє вдосконаленню суспільства і бореться за право промовляти правду. В його п’єсах, за словами

Б.Брехта, «віра в безмежні можливості людства на шляху до самовдосконалення відіграє вирішальну роль».

           Б. Шоу — справжній майстер сатири, який обрав сміх своєю головною зброєю. «Мій спосіб жартувати полягає в тому, щоб говорити правду» — ці слова письменника допомагають зрозуміти специфіку його викривального сміху.

Серед найвідоміших його творів – п’єса «Пігмаліон», яку автор назвав «романом у п’яти актах»

У 1925 році отримав Нобелівську премію. Він її прийняв, але відмовився від грошей.

Б. Шоу писав до глибокої старості. Останні п’єси «Мільярди Байанта» і «Вигадані байки» він написав в 1948 і 1950 рр.

Бернард  Шоу збагатив мистецтво ХХ сторіччя.

На абонементі центральної міської бібліотеки для дорослих діє книжкова виставка «Театр Бернарда Шоу», присвячена 165-річчю з дня народження автора.

Запрошуємо всіх бажаючих до перегляду!

 

 Чортківська трагедія

     Працівники Уманської ЦСБ були учасниками міського заходу до 80-ї річниці Чортківської трагедії.  

     20 липня 1941 року у підвалах Уманської тюрми, співробітники НКВС розстріляли понад 700 політв’язнів, яких пригнали сюди етапом із західних областей України.

     До Умані етап прибув 20 липня. Місцевим каральним органам було не до «ворогів народу» з Галичини. Фронт наближався, німці вже були за 20 кілометрів від міста, уманські чекісти поспішно готувалися до втечі. Для чого зайва морока з юрмищем змучених голодних людей, яким так чи інакше – кінець один. Про справедливість, правові норми, про те, що ці люди не засуджені, а тільки під слідством, ніхто і не згадав. По суті, в Умань їх пригнали, щоб убити.

     Страту організували в ніч на 21 липня, за звичним сценарієм: людей вбивали у підвалі, а в тюремному дворі гуркотів двигун трактора – глушив звуки пострілів. Трупи замурували в підземеллі. Ретельно замітали сліди; за даними уманських дослідників, розстріляли навіть випадкового свідка страти – працівника міського водоканалу, який тієї ночі чергував на водонапірній башті, що поряд з тюрмою, і згори бачив, як чинили розправу стрільці НКВС.

     Тієї ночі в підвалах Уманської тюрми розстрілювали не тільки галичан. В камерах чекали своєї долі більше сотні місцевих жителів. Це були колгоспники, які при відступі радянських військ відмовились підпалювати поля з достиглими хлібами, вчителі німецької мови, уродженці Західної України, які оселились на Уманщині. Всіх їх теж розстріляли разом з чортківським етапом. Уманські історики-краєзнавці вже у 90-х роках змогли встановити деякі факти, вияснити кілька імен і навіть знайти рідних цих людей. Восени 1941-го окупаційна влада «гуманно» дозволила жителям міста і довколишніх сіл забрати з підвалу і поховати тіла своїх родичів і навіть виділила підводи».

     «З чортківського етапу останки тільки одного в’язня – інженера Петра Турули – змогла забрати сім’я і поховати в рідному селі Деренівка. Решта лежить у братській могилі на цвинтарі біля Успенської церкви в Умані. Щороку 20 липня сюди приїздять автобуси з галичанами із Чорткова, Борщева, з сіл Тернопільщини. Наче паломники до святинь – згадати, поклонитись, помолитися, запалити свічку. Відправляють панахиду православний і католицький священики.

     Кілька років тому на могилі поставили пам’ятник, а до 70-річчя трагедії з ініціативи галичан облаштували меморіал. На гранітних плитах викарбувані 753 прізвища загиблих. Найстарший – 70-річний Михайло Береза, учитель із села Копичинці, наймолодші – 18-річні гімназисти, серед них двоє дівчат – Нуся Саган і Софійка Зелінська з Борщева.

     Згадаймо – щоб не забути. Адже пам'ять неодмінно мусить мати гострі кути.

     Завершився поминальний захід покладанням квітів та запаленням лампадок біля підніжжя пам’ятника, за упокій душ невинно закатованих.

 Як вберегтися від COVID - 19

    Україна перебуває на 86 місці у світі за кількістю нових випадків коронавірусу і на 19 - серед країн Європи.

     За даними статистичного ресурсу Worldometers, станом на 12 липня Україна посідає 44 місце серед країн світу за загальною кількістю смертей від COVID-19 у перерахунку на 1 млн населення та 29 - серед європейських країн.

    На першому місці у Європі перебуває Велика Британія, на другому - Росія, на третьому - Іспанія.

    Загалом, за даними МОЗ, від початку вакцинальної кампанії щеплено 2 357 227 людей, з них отримали 1 дозу – 2 357 225 людей, повністю імунізовані та отримали дві дози –1 215 284 особи.

     Вакцинація проти COVID-19 в Україні розпочалася 24 лютого 2021 року.

     Як захиститися від вірусу?

     Притримуйтесь наступних порад, які ми розмістили в матеріалах інформаційного куточка «Як вберегтися від COVID - 19», що зараз експонується в читальній залі Уманської міської центральної бібліотеки для дорослих:

уникайте близького контакту з тими, хто має гарячку або кашель;

не торкайтеся обличчя немитими руками;

часто мийте руки з милом чи обробляйте дезінфекційними засобами;

ретельно готуйте їжу, зокрема м’ясо і яйця;

уникайте незахищеного контакту з дикими та свійськими тваринами.

     Уникати впливу вірусу — найкращий спосіб уберегтися від COVID-19.

Слідкуйте за своїм здоров’ям, і якщо з’являються симптоми захворювання, невідкладно звертайтеся до лікаря.

 

 

 

Подорожуємо сторінкам 

книги-ювілярки

Пропонуємо до Вашої уваги читацьку відеоекспедицію «Подорожуємо сторінкам книги-ювілярки» до 110-річчя від дня написання драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Запрошуємо до перегляду!

 В. Чемерис – письменник багатогранного таланту

«Я – пишу, і в цьому все моє життя»

Валентин Чемерис

8 липня – 85 років від дня народження Валентина Чемериса - найпродуктивнішого прозаїка Придніпров’я, одного з найплодовитіших авторів України, людини з величезною душею та щирим серцем.

Українська держава гідно оцінила творчі здобутки Валентина Чемериса. Нагороджений орденами Української православної церкви (рівноапостольного князя Володимира Великого І, ІІ, ІІІ ступенів, святого архистратига Михаїла, Андрія Первозванного ІІ ступеня); орденом Святого Кирила й Мефодія; Почесною грамотою і медаллю Кабміну України.

Він – лауреат республіканської премії в галузі сатири та гумору ім. О. Вишні за збірку «Еліксир для чоловіків», нагороджений літературно-мистецькими преміями ім. Ф. Маківчука та С. Олійника (2008), гумористичними преміями Одарки і Карася, неодноразовий лауреат премії гумористичного журналу «Перець». 

У 1990 році отримав найпрестижнішу краєзнавчу нагороду – всеукраїнську літературну премію імені Д.І. Яворницького за романи: «Скандал в імператорському сімействі» та «Смерть Атея»; у 2008 році – за романи «Фортеця на Борисфені» та «Ордер на любов» авторові присуджена Міжнародна премія Українського козацтва «Лицарське перо»; у 2009 році – Всеукраїнська літературна Аркадієвська премія за роман «Ольвія» (чотири масових видання); у 2009 році присуджена літературна премія імені Івана Мазепи за історичний роман про гетьмана Петра Дорошенка «Без права повернення»; літературно-мистецька премія ім. І. Нечуя-Левицького за повість «Убивство на хуторі біля Диканьки». 

Творча спадщина  Валентина Чемериса дуже велика. Вона вміщує різножанрові твори: гумористично-сатиричні, історичні, пригодницько-фантастичні, твори для дітей, автобіографічні.

Серед них історичні романи: «Ольвія», «Скандал в імператорському сімействі», «Смерть Атея”, «Епірська відьма, або Олімпіада – цариця македонська», «Фортеця на Борисфені», «Генерали імперії», «Ордер на любов»; історичні повісті: «Її звали янголом смерті», «Я любила Шевченка», «Кохання в Україні», «Життя і смерть Володимира Глібовича, князя Переяславського», «Убивство на хуторі біля Диканьки», «Три шаблі над скарбом», «Державна коханка», «День Ворона»; автобіографічні твори: «Я, званий Чемерисом...», «Веселий смуток мій»; фантастичні повісті: «Білий король детективу», «Приречені на щастя»; повісті, оповідання: «Три секунди на вибір», «Таємнича пригода на Орілі», «Золотий саркофаг», «Маруся Чурай», «Тайна Агати Крісті»; романи-есеї: «Президент», «Голгофа українського православ'я», «Бомба для Патріарха», «Сини змієногої богині», «Ваші пальці пахнуть ладаном…» та інші. 

У 2000-х роках вийшло кілька його фантастичних збірок: «В Сузір'ї Дракона» (2005), «Феномен Фенікса» (2009), «Пригоди богині Іштар» (2011), «Прибульці з планети Земля» (2011), «Верхи на птеродактилі» (2011), «Вампір з Кассіопеї» (2013).

Він також автор творів для дітей: «Вибори таємного агента», «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання», «Музикальний комар», «Славко», «Три секунди на вибір», «Щоденник щасливої вчительки», «Аравійська пустеля». Деякі з них розміщено в шкільних підручниках з української літератури. 

До вашої уваги на абонементі Центральної бібліотеки для дорослих презентується виставка-огляд  «В. Чемерис – письменник багатогранного таланту», яку для вас підготували наші бібліотекарі.

Тож  давайте поринемо в творчий світ Валентина Чемериса!!!

 

 

Книжкові цікавинки

Книга — казкова лампа, яка дарує людині світло на найвіддаленіших і темних шляхах життя.

 (А. М. Упіт)

Відкриваючи книгу, читач занурюється у незвіданий або добре знайомий світ, відкриває для себе багато нового.

В рамках літнього читання на юнацькому абонементі Центральної бібліотеки для дорослих створено літературну виставку «Книжкові цікавинки», на якій запропоновано  різноманітну та цікаву літературу. До уваги наших користувачів: романи сучасних українських письменників, краєзнавча  література , фентезі та фантастика, пригоди , детективи та ін.

Шановні читачі, поспішайте до бібліотеки, на Вас чекає неосяжне море цікавого і захоплюючого.

1 липня в Україні відзначають День архітектури

Дивосвіт української архітектури

Нас щодня оточують твори мистецтва, такі, які ми не завжди цінуємо і помічаємо. Архітектура – це частина нашого життя, частина нашої культури і спадщина, яку ми залишимо дітям.

1 липня в Україні відзначають День архітектури.

Будинки, як твори мистецтва, дивовижної краси будівлі, розкішні споруди.

Україна може по праву пишатися своїми архітекторами. Їх творчість отримала народне визнання, а створені містобудівні комплекси, громадські та житлові будівлі, твори монументального мистецтва, музейні експозиції стали візитною карткою нашої країни.

Від таланту і професіоналізму архітекторів залежить не тільки комфорт і зручність проживання громадян. Архітектори створюють атмосферу міст, красою і неординарністю яких будуть захоплюватися нащадки.

Ми вітаємо з Днем архітектури всіх, хто причетний до цієї професії. Ваша праця дуже важлива.

Пропонуємо Вашій увазі віртуальну мандрівку «Дивосвіт української архітектури».