Вишивала дівчина вишиванку…

     У травневому повітрі, напоєному ароматами квітучих каштанів та першої зелені, розквітає особливий день. Не пишним букетом, а тисячами різнобарвних ниток, що сплітаються у магічні візерунки на полотні. Це День вишиванки – свято, що огортає Україну барвами давніх символів, зітканих руками майстринь.

     Вже 20 років поспіль у третій четвер травня українці вдягають вишиті сорочки, щоб долучитися до святкування Всесвітнього дня вишиванки – події, яка з простої студентської ініціативи, перетворилася на міжнародне свято єдності, культури та самоідентичності. У 2026 році День вишиванки припадає на 21 травня.

     За ці роки воно набуло небачених масштабів, його знають та відзначають у всьому світі та на усіх континентах!

     До ювілею свята в читальній залі нашої бібліотеки було проведено бібліографічний огляд «Вишивала дівчина вишиванку…» щоб донести цінність вишитої сорочки як невід’ємної частини культурної ідентичності, пробудити українську свідомість, приспану різними окупаціями, та зміцнити гордість за своє коріння і право бути господарями на власній землі.

     У часи випробувань це свято набуло особливого значення. Вишиванка стала не просто символом, а справжнім оберегом, бронею духу й вірою в перемогу. Її одягають на передову, передають як знак любові, підтримки й незламності.

     Всесвітній день вишиванки - це чудова нагода відчути гордість за українську культуру та продемонструвати єдність нації через символ, що об’єднує покоління і є міцним корінням нашої ідентичності.

     Тож нехай у цей день кожен відчує тепло вишитої нитки на своєму серці. Нехай барвистий орнамент стане символом нашої незламності, нашої краси та нашої вічної України. Бо вишиванка – це не просто одяг. Це душа народу, виткана на полотні часу.

 

Пам'ять – наша відповідальність

«Коли мене запитають що таке війна

я без роздуму відповім: імена»

 поет Максим Кривцов (Далі)

     Ми не знаємо, скільки захисників вже полягли за українську незалежність. Проте якою не була б ця цифра, за кожною з них стоїть величезний біль. Берегти пам’ять про своїх героїв, вшановувати їх та бути вдячними за жертву — шлях, який щодня обирають українці,  це наша вдячність за те, що ми можемо жити, працювати й любити.

     На жаль, неправда, що герої не вмирають. Їх полягло на українській землі уже надто багато.

     НЕ ВМИРАЄ ПАМ'ЯТЬ ПРО НИХ, яку ми маємо плекати із вдячністю за можливість жити під мирним небом. Своїми грудьми вони закрили країну від ворожих “градів”, від ворожих “куль”, і наш обов’язок перед ними — зробити все, щоб ці тисячні жертви не були марними.

     Аби вшанувати тих, чиє життя стало надвисокою ціною нашої свободи, видавництво «Візаві» випустило вже другу збірку «Пливе кача», де розміщено історії життя, світлини та спогади про кожного Героя з нашої громади, які загинули у 2023 році. Відтепер кожен може доторкнутися до цих історій, щоб пам’ять про наших Захисників жила не лише в серцях рідних, а й у свідомості всієї Уманської громади.

     Величезна вдячність координатору проекту, автору статей, головному редактору та нашій постійній читачці Валентині Миколаївні Устиновій за подаровану нашій бібліотеці книгу.

     Над цією збіркою також працювали:

Людмила Абрамець – координатор проекту;

Юлія Шишканова, Леся Барабаш, Світлана Власюк, Вікторія Коваль, Ігор Соболенко – автори статей;

Анастасія Гришакова – дизайнер проекту;

Оксана Слонська – голова громадської організації «Родина Героя».

     Дякуємо вам за важливу справу, яку ви зробили для нашої громади.

     Кожне ім’я, кожна історія, кожна світлина загиблого воїна – це частина великої історії України.

     Обов’язок кожного з нас – завжди пам’ятати про Героїв, котрі життя віддали, захищаючи свій народ та рідну землю!

     Схиляємо голови перед мужністю та відвагою всіх, хто став на захист України.

     Вічна шана і пам’ять загиблим землякам – захисникам України!

Слава Україні!

 

Богдан Чорномаз:

 український менталітет – остання барикада

     Немає нічого вищого, аніж національні інтереси – цілісність і непорушність держави, мова, культура, звичаї і традиції, право самостійно вести внутрішні і зовнішні справи.

     Це найважливіше, що має берегти і чим дорожити народ вільної, демократичної, незалежної країни. Якщо кожен українець виховає у собі національну свідомість, гідність і самоповагу, усвідомить свою причетність до нації та її історії – ми станемо непереможними. Цього найбільше бояться наші вороги – самоідентифікації українців. Але вона обов’язково настане, історичний процес не зупинити.

     У всі часи борці за незалежність нашої держави поширювали викресане їхніми щирими серцями гасло – «Україна – понад усе!». Вірю, що мине час – і ці полум’яні слова стануть кровно близькими для кожного українця.

     Ці важливі слова, сказані Богданом Даниловичем Чорномазом - колишнім політв'язнем, відомим істориком, громадським діячем, доцентом та кандидатом історичних наук, зараз, як ніколи раніше, звучать пророче. Адже війна, що триває в нашій країні, цьому підтвердження.

     За своє життя Богдан Чорномаз мав багато наукових і публіцистичних робіт. Серед них найбільш відомі монографії:

«Діяльність національно-патріотичного підпілля на Уманщині (друга половина ХХ ст.)»,

 «Український національний менталітет – остання барикада»,

«Гайдамацькі повстання ХVІІІ ст. і правда історії»,

«Те, що знати українцям було «нє положено».

     За монографію «Збірник археологічних пам’яток Уманщини» отримав Премію імені Максимовича. Богдан Данилови - Почесний громадянин Умані, одна з вулиць нашого міста названа його іменем .

     Праці Богдана Чорномаза допомагають нам зрозуміти, чому і хто перекручував справжню історію Української держави, приховуючи факти, події, імена українських героїв та чому Московія-Росія намагається знищити Україну як державу, а українців як націю.

     Богдан Данилови жив Україною. Україна була його найбільшою силою, опорою, натхненням.

     Виставка краєзнавчих книг «Богдан Чорномаз: український менталітет – остання барикада» до Дня пам’яті жертв політичних репресій  - знак вдячності та шани Богдану Даниловичу і всім тим, хто був справжнім патріотом України та боровся за незалежність  і суверенітет нашої країни , не шкодуючи свого здоров’я та життя!

     Честь і слава таким людям! Україна понад усе!

 

Книги, що заслуговують на увагу!

 

     Родина є найпершим ціннісним орієнтиром та головним дороговказом на життєвому шляху кожного з нас. Вона формує особистість, знайомить із поняттям добра і зла, вчить довіряти, розуміти і прощати. Родина – невичерпне джерело наснаги, любові, щастя, добра та злагоди. Сім’я дає нам почуття згуртованості, вчить нас співпереживанню, доброзичливості й мудрості. В усі часи любов і повага до родини була основою народної моралі та її найвищим законом. Родина – наш надійний притулок у безмежному і не завжди дружньому світі. І кожен із нас обов’язково має вносити свій вклад у щастя своєї родини.

    Сьогодні 15 травня в центральній бібліотеці для дорослих проходить День інформації «Книги, що заслуговують на увагу» до Міжнародного дня сім’ї. Відбуваються спілкування, огляд цікавих книг. Акцент зроблений на спільне читання та літературу для дітей і батьків.

     В підготовленій експозиції, література з психології стосунків та виховання, з тематики національних традицій, оберегів та родинних цінностей у сучасних умовах; підбірка для читачів різного віку про затишок в родинному домі; психологічні поради, як зберегти добрі відносини; про дружбу та любов; видання про виховання дітей, гармонійні стосунки між подружжям та методи підтримки один одного.

     Виставка-обговорення відбувається в емоційному теплі.

Читати разом – це просто, цікаво і весело.

Колектив бібліотеки бажає кожній родині взаєморозуміння, поваги один до одного і, звичайно, безмежної любові. Бережіть свої родини!

 

 

Алхімія слова і почуттів

«Життя – найпрекрасніша в світі забава»

Анна Городнюк

     Поезія – це не те що рятує світ, але те, що рятує людей у цьому світі.

     Сьогодні у нашій бібліотеці було напрочуд світло та затишно. Простора читальна зала до краю наповнилася глибиною поезії, щирістю її поціновувачів та емоційними оплесками.

     Свою поетичну зустріч «Алхімія слова і почуттів» у дружньому колі небайдужих до поезії людей провела  місцева поетка Анна Городнюк.

     Надзвичайно відвертою  і водночас загадковою та душевною  відкрила  себе поетка для гостей творчого заходу. Пані Анна декламувала  власну поезію, ділилася життєвими історіями та спогадами із юності, що не могли залишити осторонь жодного з присутніх.

     Програма зустрічі була насиченою та емоційною. Друзі та знайомі поетки ділилися своїми думками, спогадами та історіями, що характеризують Анну Городнюк як яскраву, емоційну та феєричну молоду жінку, творчість для якої є справжнім джерелом натхнення, яке відображає глибину української душі, непереможну силу та оптимізм.

     Лариса Мошул, Руслана Кравченко та Тетяна Поплавська відзначили багатогранність та емоційну насиченість віршів, в яких Анна звертається до теми кохання, духовних цінностей і невичерпної жаги до життя. Твори невеликі, але сповнені глибоким ліризмом і влучно передають переживання авторки, її  емоції та думки.

     Впродовж заходу поетеса відповідала на численні запитання ведучої – бібліотекаря Оксани Ігнатьєвої та гостей заходу, розповідаючи про свій творчий шлях, думки про життя та мистецтво.

     Творчість духовно збагачує і надихає усіх поціновувачів поезії. У цьому могли пересвідчитися наші гості, занурившись в чарівний світ поетичного слова поетки, що емоційно і натхненно звучало з вуст студентів Європейського університету.

     Відома мисткиня Олена Поліщук , підсумовуючи творчу зустріч, зазначила про важливість поезії в житті людини і що сьогоднішня подія стала справжнім святом слова та любові.

     Бажаємо пані Анні невичерпного натхнення, нових цікавих тем для віршів, які будуть втілені у нові поетичні збірки!

 

Літературник у бібліотеці

     Вже доброю традицією стало проведення в останню п’ятницю місяця літературника в нашій бібліотеці. Адже творчі люди Черкаського краю мають можливість на таких зібраннях поділитися з однодумцями своєю творчістю, запитати поради і почути схвалення та захоплення чи вислухати критику на свої твори, обговорити новинки світової та української літератури і, просто, поспілкуватися.

     На цей раз засідання розпочалося із привітання нашої давньої читачки, місцевої поетки Людмили Ситник, у якої нещодавно був ювілей. Присутні привітали Людмилу Іванівну із днем народження, побажавши всіх гараздів, та свої твори, які звучали на цій зустрічі, присвятили іменинниці.

     Поезія і творчість – це найкраще, що ми маємо в цьому світі. Хто дотичний до письменства, має щедру душу та робить наше життя кращим та колоритним.

     Сила слова  - неймовірна. Адже слово може поранити чи зцілити, надати силу чи занурити людину у відчай. Тому твори, які звучали з уст місцевих письменників -  чуттєві і вистраждані, щирі і справжні, весняні і сонячні, душевні і іронічні - зачепили кожного за душу та вселили промінчик надії на краще.

     Дякуємо за приємний сюрприз -подарунок  бібліотеці – електрочайник . Тепер наші заходи будуть ще більш затишними та домашніми в колі друзів та однодумців.

 

Чорнобиль в серці України,

а тінь його по всій землі…

 

   26 квітня 1986 року ….Чорною та гіркою увійшла ця дата в історію людства. Майже в центрі Європи сталася аварія, яку обґрунтовано вважають найбільшою в світі техногенною і екологічною трагедією.

     Виставка - реквієм «Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій землі»  — це документально-книжкова експозиція, на абонементі Уманської центральної бібліотеки для дорослих, яка висвітлює трагедію 1986 року. Вона включає матеріали про вибух, ліквідаторів, відселення та екологічні наслідки, нагадуючи про техногенну катастрофу, що поширила радіацію на всю Європу.

Основні теми та матеріали виставки:

·         Хроніка катастрофи: Фотографії зруйнованого 4-го енергоблока, документи про початок пожежі та роботу операторів ЧАЕС.

·         Герої-ліквідатори: Спогади та списки пожежників, військових та лікарів, які першими прийняли удар, запобігаючи більшій катастрофі.

·         Зона відчуження: Фотоматеріали міста Прип'ять та навколишніх сіл, що стали пусткою.

·         Екологічний аспект: Книги та статті про вплив радіації на здоров'я людей, флору та фауну України.

·         Літературна пам'ять: Художні твори, поезія та публіцистика, що відображають біль українського народу. 

    Ця виставки зазвичай проводиться  для вшанування пам'яті жертв аварії та виховання екологічної свідомості.

    Кажуть, час лікує. Через 24 тисячі років людство зможе забути про ту «мирну» атомну катастрофу, тому що це – час повного розпаду стронцію й цезію. З них ми прожили лише 40 років…

    Пам’ять про трагедію незагоєною раною залишиться в душі нашого народу. Подвиг, який здійснили ліквідатори Чорнобильської АЕС, ніколи не буде забутий.