Черкаська обл. м. Умань вул. Незалежності 1 тел. 04744 5-27-49 E-mail: centrallibrary19@gmail.com Facebook: https://www.facebook.com/profile.php?id=100022528305437

вівторок, 10 лютого 2026 р.

 

Інтернет – користь чи прихована небезпека

     Щороку у другий вівторок лютого світ відзначає День безпечного інтернету. В 2026 році День безпеки в Інтернеті припадає на 10 лютого. Але якщо десять років тому ми говорили переважно про «не розмовляй з незнайомцями в чатах», то сьогодні виклики стали значно тоншими та складнішими.

     Щоб проінформувати наших відвідувачів про відповідальне та безпечне використання Інтернету, в читальній залі нашої бібліотеки протягом дня для всіх бажаючих проходить хвилина корисної інформації «Інтернет – користь чи прихована небезпека», що сприятиме формуванню вміння відповідально використовувати технології для власної безпеки, розуміти наслідки використання інформаційних технологій.

     У світі, де штучний інтелект може імітувати ваш голос, а дипфейки стають частиною буденності, безпека в мережі - це вже не просто набір правил, а цифрова гігієна, без якої неможливо зберегти приватність і психічне здоров’я.

     Чому це важливо саме зараз?

     Ми живемо в епоху «економіки уваги». Кожен додаток, сайт чи соціальна мережа борються за вашу секунду часу, паралельно збираючи гігабайти даних про ваші вподобання, переміщення та навіть ритм серця.

     Безпека сьогодні - це не лише про паролі. Це про:

     Захист особистих кордонів: Хто має доступ до вашої локації?

     Критичне мислення: Чи є новина, яку ви щойно прочитали, правдою, чи це згенерований фейк?

     Кіберстійкість: Як швидко ви зможете відновити доступ до свого життя, якщо один із сервісів буде зламано?

     Цікаво, що технології, які створюють загрози, також допомагають нам. Сучасні антивіруси та браузери використовують нейромережі, щоб блокувати фішингові посилання ще до того, як ви на них натиснете. Але жоден алгоритм не замінить людську пильність.

     Зробіть цей день початком вашої нової цифрової культури. Почніть з малого - змініть старий пароль прямо зараз.



четвер, 29 січня 2026 р.

 


Крути: Сум і біль і вічна слава

 

    До Дня пам'яті Героїв Крут у центральній бібліотеці для дорослих підготовлено хвилину історичної правди «Крути: Сум і біль і вічна слава». Цьому сприяє оформлена виставка, яка включає історичні документи, художні твори, спогади очевидців, світлини та матеріали про молодих захисників УНР, що символізують героїзм та боротьбу за незалежність. 

    29 січня 1918 року відбулася надзвичайно важлива подія в українській історії – Бій під Крутами. Бій мав локальний характер, проте його особливість полягала в тому, що на захист Української Народної Республіки в умовах політичної та управлінської неспроможності тогочасної української влади добровільно стали київські студенти, гімназисти та юнаки військової школи супроти ворога, який мав чисельну перевагу.

   Останнім часом змінилися оцінки бою під Крутами, який розглядається як приклад успішної оборонної операції, у результаті якої російсько-більшовицькі нападники на кілька днів втратили боєздатність. Ця затримка ворога дала змогу укласти Берестейський мирний договір, який врятував молоду українську державність.

   Однак такого масштабного значення ця подія набула лише із здобуттям Україною незалежності.

  Справжні українці вбачають у цій події не трагедію трьох сотень юнацьких життів, а акт відновлення цілої нації у змаганні за Незалежність. Адже українську націю почали творити Герої під Крутами, перші кіборги України.

   Україна впродовж усього періоду існування боролась за волю та незалежність. Подвиг Героїв Крут став частиною української історичної пам’яті та важливою складовою в національно-патріотичному вихованні молоді.

 

   Усіх, хто бажає відчути  хвилину історичної правди, запрошуємо до бібліотеки!

вівторок, 27 січня 2026 р.

 

У житті та смерті вони назавжди з нами: тліном не взялося…

     Розстріли євреїв у Сухому Яру, що на околиці Умані стоять в ряду найбільших трагедій Голокосту на українській землі.

     24 тисячі євреїв – жертв трагедії Сухого Яру вважається загальноприйнятою. Базується вона на свідченнях німецького обер-лейтенанта Ервіна Бінгеля. Але німці не рахували малих дітей, яких страчували разом із матерями.

     Немає права у безвинно загублених безслідно зникнути, як і немає права у нас забути про них. Тому в читальній залі нашої бібліотеки організовано виставку-реквієм «У житті та смерті вони назавжди з нами: тліном не взялося…» до Міжнародного дня памяті жертв голокосту, де розміщені матеріали і про трагедію в Сухому Яру.



 

Голокост – шрам на серці людства

     До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, який відзначається 27 січня, в читальній залі нашої бібліотеки організовано кінолекторій «Голокост – шрам на серці людства», щоб наші користувачі змогли більше  дізналися про найжахливішу трагедію в історії людства.

     Офіційно визнано, що нацисти вбили 6 млн євреїв протягом Голокосту, з них 1,5 млн – в Україні, зокрема в Бабиному Яру – одному із найбільших масових місць розстрілів під час Другої світової війни.

     В Україні Голокост відрізнявся особливою жорстокістю: розстріли відбувалися поруч із населеними пунктами, фактично на очах місцевих жителів.

     Вшановуючи всіх жертв Голокосту, жертв трагедії Бабиного Яру, світова спільнота засвідчує прагнення до боротьби з антисемітизмом, расизмом та всіма іншими формами нетерпимості, які можуть призвести до позбавлення мільйонів невинних людей права на життя.

     Голокост є одним із найбільших злочинів проти людяності, який нагадує нам, що світ має обʼєднуватись і протистояти ідеям, що ставлять під загрозу суверенітет будь-якої з країн світу та порушують права представників різних національностей.





пʼятниця, 23 січня 2026 р.

 







Мова Павла Тичини – співочий струмочок

 

 

     Павло Тичина… Дороге і незабутнє ім’я… У цьому році прославленому поетові-академіку, громадському і державному діячеві, літературознавцеві, критику, публіцисту Павлу Григоровичу Тичині виповнюється 135 років від дня народження.

    Постать Павла Тичини в українській літературі – знакова. Адже з його поезією асоціюється початок новітньої доби в національному письменстві. М. Жулинський з цього приводу писав: «На початку ХХ століття він зумів піднести українську поезію на рівень світової… Тичина інтуїтивно відчув і усвідомив, що письменник має в оригінальних мистецьких формах виражати те, що народжується в його душі, в його поняттях».
     Працівниками абонементу центральної бібліотеки для дорослих зібрано чимало книг про поетичного генія, багатогранну особистість - Павла Тичину  та оформлено
літературний портрет «Мова Павла Тичини – співочий струмочок».

Отож, запрошуємо до перегляду всіх, хто бажає познайомитись з його неперевершеною творчістю.

Експозиція презентує зібрання творів та вибрані твори поета різних років видання, у тому числі прижиттєві видання.

Сучасні видання, представлені на виставці, збагачують уявлення про поезію П. Г. Тичини. Це збірки , які  не передруковувались протягом восьми десятиліть, невідомі раніше читачам вірші про Україну, написані в ранній період творчості та багато поезій, які раніше не були надрукованими.

Про складний життєвий шлях і творчий вклад поета, ученого-літературознавця, публіциста та перекладача у розвиток та становлення української літератури розповідають монографії, матеріали наукових конференцій та публікації. 

    Павло Тичина був не лише видатним поетом, а й активним культурним діячем, який підтримував бібліотечну справу. У 1920-х роках він працював у київській дитячій бібліотеці, сприяв її розвитку та очолював бібліотечний колектив.

    Павло Григорович Тичина належав до найосвіченіших радянських письменників, чия ерудиція охоплювала не лише літературу, а й інші види мистецтва. Він був неперевершеним перекладачем із 40 мов світу. Тичину називали то символістом, то імпресіоністом, то романтиком, зводили характер його поезії до справді притаманної йому панмузичності.

     Поет, світового масштабу, Тичина формою глибоко національний, бо зумів у своїй творчості використати все багате надбання попередніх поколінь.

 

 Участь у вебінарі

 

 

     Працівники УМЦСБ взяли участь у спільному вебінарі ВГО Української бібліотечної асоціації, представників Svidok.org та Фонду Сергія Притули щодо організації унікальної спільної кампанії «З вас свідчення — з нас донат на Єдинозбір». Захід відбувся 22 січня 2026 р. на платформі ZOOM.

    Суть ініціативи — українці пишуть свідчення про війну на Svidok.org, платформа ж конвертує його у 50 гривень, що підуть на «Єдинозбір», у межах якого Фонд Притули, 412 бригада Nemesis і Світовий Конґрес Українців збирають 1 мільярд гривень на закупівлі дронів-перехоплювачів шахедів. Чим більше свідчень, тим більше донатів.

Участь у вебінарі взяли

·         Олена Кук — Директорка з контенту та комунікацій Svidok.org

·         Андрій Шувалов — Директор Фонду Сергія Притули

·         Олег Сербін — Генеральний директор Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого

·         Президент  Всеукраїнської громадської організації «Українська бібліотечна асоціація» (ВГО УБА)  Бруй Оксана Миколаївна

Під час вебінару обговорювались питання нового унікального способу підтримки армії та водночас меморіалізації воєнних досвідів. Під час зустрічі мова йшла про деталі кампанії, «Єдинозбір», роль кожного з партнерів та безпосередньо участь бібліотек в ініціативі: 

·         Хто може брати участь?

·         Про що писати свідчення?

·         Які свідчення будуть конвертовані в донат?

·         Як зібрати якнайбільше свідчень?

·         Що отримає бібліотека, яка збере найбільшу кількість свідчень?

    Розмова також торкалась етичних орієнтирів важливості фактору документування історії,  як  способу закрити небо від шахедів.

     Бібліотекарям, користувачам пропонується збір військових свідчень меморіалізації досвідів, не вигаданих історій, а спробі зберегти пам'ять.


 

Душа скарби правічні береже

     У День Соборності України працівники нашої бібліотеки відвідали персональну виставку  творчих робіт відомої мисткині, художниці, нашої читачки Олени Поліщук «Душа скарби правічні береже», що експонується в Державному історико-архітектурному заповіднику "Стара Умань".

     Під час екскурсії ми поринули у дивосвіт розписів мисткині, у мандрівку дивовижним світом образів і символів прадавнього мистецтва наших краян, у нескінечнно цікаву складну систему символіки народних розписів, які пані Олена відкрила, розшифрувала та перенесла на свої картини з властивою тільки для неї інтерпретацією.

     Дякуємо Олені Василівні за отримані позитивні емоції та психологічне перезавантаження від споглядання творчих робіт та цікавого супроводу художниці, яка презентувала свої картини.