Бібліотека - скарбниця перлин в океані часу 

     30 вересня в Україні відзначається Всеукраїнський день бібліотек. Це свято символізує глибоку повагу народу до своєї духовної спадщини, освіти, науки й культури.

    Бібліотека завжди була збирачем, хранителем і дослідником творів друку - пам'яток писемності, а її служителі - вірними зберігачами і популяризаторами духовної спадщини поколінь.

   Шановні працівники бібліотек, читачі, усі, хто любить і шанує книгу!

  Сердечно вітаємо вас зі святом  та  бажаємо міцного здоров’я, енергії , добробуту, злагоди у родинах, невпинного творчого пошуку, щасливих відкриттів непрочитаних сторінок, творчих успіхів для блага нашої  країни та мирного неба над головою!

 

 

Бібліографічний калейдоскоп «Нові імена в сучасній українській літературі»

   Найкраще реальне та минуле життя нашої країни презентує сучасна українська література, яка є однією з найяскравіших і найцікавіших для читача. І тут  не  лише творчість «метрів», а й нове покоління письменників, послідовний вихід яких на літературну арену спостерігається в останні роки.

    На абонементі центральної бібліотеки для дорослих був проведений бібліографічний калейдоскоп «Нові імена в сучасній українській літературі». Наші читачі ознайомились з найвідомішими новинками сучасної української художньої літератури за останні роки.

  Пропонуємо Вашій увазі  топ  - 7 популярних нових українських авторів, твори яких варто прочитати:

   Софія Андрухович - перекладачка, публіцистка, письменниця і навіть психологиня, судячи з того, як вона розбирається у тонкощах людської душі. Володарка премій Східного партнерства Visegrad Eastern Partnership Literary Award за бестселер "Фелікс Австрія" - роман переведено і видано у Франції, Австрії, Чехії та інших країнах Європи, "Книга року BBC". Про Софію не треба довго говорити, її треба читати.

   Що прочитати: "Фелікс Австрія", "Сьомга", "Амадока».

   Любко Дереш -  творчість Дереша змушує людину думати, усвідомлювати себе і світ, себе в ньому. Тож якщо не збираєтеся думати і думати багато, то не варто брати книгу у руки. Але якщо вже взяли, то навряд чи полишите. Його твори  - суперечливі: хтось у захваті, хтось говорить про "падіння морально-етичних цінностей". Складіть власну думку. 

   Що прочитати: "Миротворець", "Остання любов Асури Махараджа", "Пісні про любов та вічність". 

   Артем Чех -  журналіст та письменник, творчість якого критики описують так: "Для книг Артема Чеха характерний "джентльменський набір" молодіжної прози: фізіологічні одкровення, нецензурна лексика, вуличний сленг...", але при цьому "є щось абсолютно своє, якась гірка нота, чи що, яка звучить то голосніше, то глухо, але завжди є".

   Що прочитати: "Цього ви не знайдете в Яндексі", "Киня", "Анатомичний атлас. Важко бути жабою", "Пластик".

Бібліотека вчора, сьогодні, завтра!

     Бібліотеки – духовна скарбниця книжкових, електронних, мистецьких надбань, це велика праця багатьох людей, а комп’ютер, Інтернет досить вагомо, оперативно підсилює пошук і використання потрібної інформації. Сучасна бібліотека – центр інноваційного, інтелектуального розвитку, це територія читання, творчості, спілкування, навчання та відпочинку з користю.

     Адже бібліотека не просто зібрання книг, а центр саморозвитку, цікавих зустрічей, корисного проведення часу, це вже культурний простір, потреба в якому виникає у будь-якому місті, незалежно від його історії чи планування. Можливо, саме завдяки такому переосмисленню міського середовища ми можемо спостерігати тенденції у реформуванні бібліотек, адже вони є чи не найліпшою кандидатурою, аби стати для містян «третім місцем».

     Ідея перетворення бібліотеки у «третє місце», відокремлене від роботи та дому все більше набирає обертів.  Бібліотеки мають стати координаційним місцем зустрічі громади.

     В сучасних умовах створення й побутування інформації бібліотека залишається конкурентоспроможним місцем для навчання, спілкування та грамотного споживання інформації.

     Публічній бібліотеці вдалося підтвердити свою необхідність суспільству і на практиці довести, що це життєздатний унікальний соціальний інститут.

     Щороку 30 вересня відзначається Всеукраїнський день бібліотек.

     Щиро вітаємо всіх бібліотекарів із професійним святом і бажаємо вам добра, міцного здоров’я, творчої наснаги, відчуття впевненості у необхідності своєї справи. Щастя, добробуту та любові вам і вашим родинам!

 Дискусійна гойдалка «Книга чи комп’ютер:   за чим майбутнє?»

     Щоб краще зрозуміти ставлення молоді до читання, виявити їх захоплення, зацікавити та привернути увагу до бібліотеки, працівниками юнацького абонементу Уманської центральної бібліотеки для дорослих була проведена дискусійна гойдалка "Книга чи комп'ютер: за чим майбутнє?" На запитання бібліотекарів: "Що важливіше книга, чи комп'ютер?" та "Чи читаєте ви книги?" юнаки та дівчата нашого міста відповідали по-різному: одні - більше часу проводять, сидячи за комп'ютером, інші - поєднують обидва заняття . Та була й молодь, яка з захопленням ділилась з нами враженнями про прочитані книги. А ми, натомість, запрошували всіх відвідати бібліотеку та рекламували сучасні українські та зарубіжні книги.

   Поспілкувавшись з молоддю міста, ми зрозуміли, що не потрібно обирати між книгою та комп'ютером, бо вони завжди залишатимуться основними джерелами інформації, які не просто мирно співіснують, а й вдало доповнюють одне одного.

   Пропонуємо підбірку найпопулярніших молодіжних книг нашої бібліотеки, які ви можете взяти почитати додому: Дж. Р. Р. Толкін "Володар перснів" (серія книг); Д. Кіз "Квіти для Елджернона", "Доторк","Війни Міллігана", "П'ята Саллі" та ін., Е. Портер " Поліанна", Р. Ріггс "Дім дивних дітей", серію книг С. Кінга, жахи Г. Ф Лавкрафта, серію книг Люсі-Мод Монтгомері "Енн із Зелених дахів" та інші цікаві книги.

   Запрошуємо всіх бажаючих до нашої бібліотеки, щоб знайти свою книгу!

 

 Знання нам відкриває стежку у майбутнє

     А ви знали, що традиція починати навчальний рік з 1 вересня походить ще з 325 року? А коли святкують початок навчання в інших країнах? Дізнавайтесь про ці та інші цікаві факти в інформаційній мозаїці "Знання нам відкриває стежку у майбутнє", підготовлену працівниками читальної зали Уманської бібліотеки для дорослих .

     У День знань традиційно розпочинається навчальний рік у школах та вишах.

     У 325 році Костянтин Великий вирішив починати новий рік з 1 вересня. В кінці XV століття Русь перейняла цю традицію, вперше рахувати початок року з початком осені стали з 1492 року. Оскільки в той час усі школи були при церквах, навчання в них починалося з церковного нового року — з 1 вересня.

     Традиція розпочинати навчання з 1 вересня є далеко не в усіх країнах. В Америці точної дати початку навчання немає, це може бути період з середини серпня до середини вересня. Австралійські діти йдуть в школу після 26 січня. В Японії перший дзвоник дзвенить у квітні, а останній – у березні наступного року.

     У Канаді 1 вересня діти не йдуть до школи, коледжу чи університету. Вони святкують разом з батьками не День Знань, а останні дні літа. Перший понеділок вересня називається Днем Праці – Labor Day – і вважається офіційним закриттям літнього сезону. Школа для всіх стартує наступного дня — у перший вівторок вересня.

     На території України до середини 30-х рр. XX століття не було точної дати початку навчального року, діти йшли до школи після завершення польових робіт.

     1 вересня як державне свято було засновано у 1984 році указом Президії Верховної Ради СРСР "Про оголошення 1 вересня всенародним святом – Днем знань".

     У незалежній Україні свято було офіційно встановлено 13 травня 1999 року.

     Україна та ще 122 країни розпочинають навчальний рік 1 вересня, діти ще 43 країн йдуть до школи    1 січня, а у 16 державах початок навчального року припадає на березень.

     1 вересня 2022 року в школах розпочнеться новий навчальний рік. Цьогорічне 1 вересня дуже відрізняється від тридцяти попередніх. Раніше школярі зустрічали День знань на святковій лінійці разом зі своїми батьками та вчителями. Проте цього року через російську агресію учні залишаться без свята і можуть провести свій перший навчальний день у підвалах та бомбосховищах.

Мій портфель сьогодні зажурився,

Вишиванка проситься: Вдягни!

Гладіолус в клумбі розпустився,

Школа ж має бути восени.

Та не кличе вчителька до класу,

Посилання лиш прийшло у Meet.

Бо війна кривляє нам  гримаси,

В небезпеці діти й цілий світ.

Залишились вдома шкільні речі,

Перший дзвоник вперше так лунав,

Дуже треба миру всій малечі,

Треба щоб я дзвоника тримав!

І вдягнув святкову вишиванку,

І до школи радо поспішав...

Мій портфель сумує цього ранку,

Я його нікуди не узяв...

©Катя Сорока

 

 

 

Два кольори єдиної держави

       23 серпня в Україні відзначають День Державного Прапора.

     Синьо-жовтий прапор для українців − це символ свободи і боротьби за незалежність.

     Під синьо-жовтим відбулися три проголошення Української державності: 1917, 1941 та 1990 року; і три сучасних революції: «на граніті» та обидва Майдани. Нині під цим стягом ведеться російсько-українська війна.

     Синьо-жовтий стяг – наш історичний дух, наша совість і незламність.

     Прапор України є не просто символом нашої держави — він також є уособленням свободи і єдності української нації.

     Зараз, під час російсько-української війни, український прапор, пробитий наскрізь осколками й кулями на передових позиціях, високо піднятий над звільненими населеними пунктами нашої країни, є символом честі, мужності та незламності українського народу.

     Тепер український прапор - ознака нашої єдності та гордості за країну. З Днем державного прапора, українці. Пишаймося, бо під нашим синьо-жовтим стягом здобудеться ще не одна перемога.

     Про історію становлення синьо-жовтого прапора, як Державного Прапора України, ви можете дізнатись з відеоролика, підготовленого працівниками нашої бібліотеки.

 https://youtu.be/V5k7RK0aDJA

 

Порядні пані вмирають самітно

     Неквапний плин життя повітового міста на окраїні імперії, де тижнями могли обговорювати книжковий клуб, чиюсь зраду, дуелі, новий капелюшок чи свіжу могилу на цвинтарі, сколихнули зникнення хатньої робітниці, загадковий спіритичний сеанс, труп у каміні та смерть багатійки графині фон Рей. З’ясувати обставини цих та інших трагічних подій береться дружина відставного поліціанта Софія Нрієвська – від її прискіпливого погляду не сховається жодна дрібниця… Якщо Ви захочете дізнатись, що ж було далі, завітайте до нас у бібліотеку, де ви зможете насолодитись читанням  нової збірки  ретро-детективних оповідань  Дмитра Безверхнього "Порядні пані вмирають самітно".

     Нещодавно у видавництві «Темпора» вийшла в світ ця чудова нова книжка молодого талановитого письменника-детективіста Дмитра Безверхнього . Дмитро давній друг нашої бібліотеки, тому один примірник цієї книги він подарував для користувачів нашої бібліотеки. Ми щиро вдячні автору за такий цінний подарунок! Дмитро, як справжній патріот України, пообіцяв УСІ кошти від продажу книг  перерахувати на ЗСУ! Україна переможе!