На всі ваші Що? Де? Коли? цікаві журнали дадуть відповідь завжди

       Усі люди (і дорослі і малі) цікавляться тим, що нового відбувається у світі. Комусь цікаво все про кіно чи мистецтво, хтось хоче знати про нові відкриття у світі природи чи в науці і техніці, а когось цікавлять новинки літератури. Про все це ми можемо дізнаватися із періодичних видань, зокрема, – журналів.
       Журнали — це ідеальний спосіб знайти щось нове для себе та відпочити з користю. Залежно від ваших вподобань, можна обрати як пізнавальні науково-популярні видання, так і журнали для творчості, культури чи хобі.

       У час коли комп’ютерні технології завоювали світ, а гаджети взяли у полон наші серця, у бібліотеці ще залишився острівок, де панують паперові періодичні видання.

       Незважаючи на те, що інтернет поступово витісняє журнали, вони досі не втрачають популярності. Багатьом людям просто подобається перегортати аркуші паперу, що шарудять, читаючи дорогою на роботу або під час відпочинку. І справді, щось у цьому є – приємніше тримати в руках журнал, ніж читати текст з екрана. Принаймні, деякі люди вважають саме так.
      В читальній залі нашої бібліотеки організовано бібліоекспромт «На всі ваші «що?», «де?», «коли?» цікаві журнали відповідь дадуть завжди».Тут представлені добірки різноманітних журналів, що виписує наша бібліотека, для читачів різних вікових категорій, що надає можливість знайти кожному саме те, що йому подобається. В наш час періодика здатна замінити енциклопедії та довідники адже багато журналів особливу увагу звертають саме на розвиток інтелекту людини, її творчих здібностей.

     Запрошуємо відвідати нашу бібліотеку, де ви зможете підібрати собі не тільки книгу а й журнал до смаку!

 

Письменник, якого читають

 

      До 75-річчя з дня народження Василя Шкляра, центральна бібліотека для дорослих підготувала літературне досьє: «Письменник, якого читають».

 Особистість

·         Дата народження: 10 червня 1951 року.

·         Місце народження: село Ганжалівка, Лисянський район, Черкаська область.

·         Прізвиська/Титули: «Батько українського бестселера», «український динаміт», «містик», «лицар рідної мови».

·         Характер творчості: Гостросюжетні історичні романи, насичені містикою, психологізмом та патріотизмом. Його проза — це поєднання глибокого знання історії, майстерного слова та таланту оповідача.

 Біографічні штрихи

1.   Освіта: Закінчив філологічний факультет Київського університету ім. Т. Г. Шевченка. Також навчався в Єреванському державному університеті, де опанував вірменську мову.

2.   Журналістика: Працював у пресі, займався політичною журналістикою, відвідував «гарячі точки», що відобразилося в його романах.

Принциповість: Письменник принципово не приймає державних нагород, а у 2011 році відмовився від Шевченківської премії на знак протесту проти політики тогочасного міністра освіти.

Нагороди та відзнаки

·         Премія «Золоте перо» (1995).

·         Гран-прі «Золотий Бабай» («Ключ», 1999).

·         «Коронація слова».

·         Міжнародна премія в жанрі фантастики «Спіраль століть».

·         Премія ім. Василя Симоненка.

·         Премія ім. Михайла Коцюбинського («Характерник»).

✍ Чому його читають?

1.   Актуальність: Шкляр підіймає теми, які болять українцям зараз — боротьба за незалежність, самоідентифікація.

2.   Динамізм: Його книги читаються на одному диханні, як пригодницькі трилери.

3.   Мова: Багата, образна, жива українська мова.

4.   Сміливість: Автор не боїться показувати правду, якою б жорстокою вона не була.

 

Василя Шкляра справедливо називають «батьком українського бестселера»!

Найвідоміші твори (Бестселери)

·         «Ключ» (1999): Роман, що приніс справжню славу та Гран-прі конкурсу «Золотий Бабай».

·         «Залишенець. Чорний Ворон» (2009): Культовий роман про боротьбу повстанців Холодного Яру проти більшовиків у 1920-х роках. Тираж перевищив 150 тисяч.

·         «Маруся» (2014): Історія про отаманшу, яка стала символом жіночого спротиву.

·         «Троща» (2017): Роман про УПА, боротьбу та перемогу людини над обставинами.

·         «Характерник» (2019): Історико-містичний роман про козацькі часи.

·         «Чорне Сонце» (2015): Книга, написана на основі реальних подій російсько-української війни.

·         «Елементал» (2001): Гостросюжетний роман, досвід «гарячих точок».

·         «Рік Шершня» (2025): Один із нових творів.

 

   Творчість Василя Шкляра приваблює читачів різного віку. Його книги змушують замислитися над історією, людськими цінностями, силою характеру та відповідальністю за власний вибір.

    Запрошуємо відвідати літературне досьє та познайомитися з творами письменника, які вже багато років залишаються серед найулюбленіших у шанувальників сучасної української літератури.

 

Книжкова пригода

 довжиною в Літо

     Найкраща пора для молоді – це літні канікули!

     Літні канікули надають юнакам безліч вільного часу для відпочинку і розвитку. Літо – час ігор, розваг, свободи у виборі занять. А також,  – це найкраща пора, коли наші юні читачі мають чудову нагоду поринути у світ літератури, познайомитися з творчістю нових для них письменників, відкрити нових героїв, пізнати світ за допомогою книги та отримати насолоду від читання.   З цією метою і експонується зараз у читальній залі нашої бібліотеки виставка – розрада «Книжкова пригода довжиною в Літо».

     Тож запрошуємо відвідати нашу бібліотеку юних користувачів,щоб ваш відпочинок під час канікул був максимально активним, пізнавальним, пам’ятним, наповненим яскравими враженнями і гарним настроєм.

 

Земле, радістю умийся, 

до нас прийшла Зелена Трійця

 

     Трійця — одне з найсвітліших і найшанованіших свят у християнській традиції. В Україні його також називають Зеленими святами або Зеленою неділею. Це свято поєднує церковні обряди, давні народні традиції та особливу атмосферу початку літа. У цьому  році Трійця припадає на 31 травня.

     Напередодні цього світлого свята в нашій бібліотеці зібралися члени  народознавчого клубу «Світлиця», що діє при нашій бібліотеці, та військові, що захищають наш спокій та мир , щоб поговорити про красу українських традицій, зв’язок із природою та духовні цінності.

     Багато лунало народних пісень на нашому заході, адже пісня – це душа народу, його сила і натхнення.

     Бібліотекар Оксана Ігнатьєва, що є незмінним керівником народознавчого клубу «Світлиця», зазначила, що сьогодні Трійця є не лише важливою релігійною подією, але й днем, який об'єднує людей, зміцнює родинні та соціальні зв’язки, зберігаючи багаті культурні традиції нашого народу.

     У цей день українці прикрашають оселі зеленню, відвідують церкву, збираються родинами та згадують старовинні звичаї, які передавалися з покоління в покоління.

     Трійця — це свято духовного оновлення, миру та гармонії. Зелені свята нагадують про важливість родинного тепла, віри та поваги до традицій предків.

     Для багатьох Трійця стала не лише релігійним святом, а й чудовою нагодою зібратися з рідними, прикрасити дім ароматними травами та відчути особливу атмосферу одного з найкрасивіших українських свят.

 

Літературник у бібліотеці

     Цієї п’ятниці стіни бібліотеки наповнилися особливою магією слів.

У теплій і щирій атмосфері відбувся літературник у нашій бібліотеці.

     Ми продовжуємо гартувати нашу ідентичність і черпати життєву наснагу в мистецтві та живому письменницькому Слові.

     Під час зустрічі місцеві письменники щиро спілкувалися та ділилися своїми творчими думками і життєвими спостереженнями.

     Їхні твори , сповнені глибоких переживань, сили духу та любові до рідної землі, звучали проникливо та щиро і знайшли відгук у серцях присутніх.

     Світ довкола нас сповнений викликів, стресу та напруги, які впливають не лише на фізичне здоров’я, а й на наш емоційний стан. У таких умовах поезія стає рятівним колом, що допомагає нам зцілитися та віднайти внутрішню рівновагу. Адже вірші здатні впливати на наше самопочуття, заспокоювати та відволікати від тривог.

     Захід став простором для спілкування, роздумів і любові до української літератури.

 

Як пригорнути кактус

 «Любіть вашу дитину такою, якою вона є,

і забудьте про риси, яких у неї немає...

Результат виховання залежить не від ступеня суворості

чи поблажливості, а від ваших почуттів до дитини

й від тих життєвих принципів, які ви прищеплюєте їй».

педіатр Бенджамін Спок

 

     Виховання підлітка – важке завдання, тому батькам потрібно знати, які проблеми можуть на них очікувати. Підлітковий вік – це час змін. Підлітки вразливі, нерідко потрапляють у тенета шкідливих звичок, а це – крок до серйозних проблем у дорослому віці.

     Досить часто батьки не в змозі дати раду проблемній поведінці своєї дитини. Тому бібліофреш у читальній залі нашої бібліотеки «Як пригорнути кактус» з  новою літературою  про проблеми у вихованні підлітків стане їм у нагоді. Саме тут відвідувачі можуть дізнатися, які проблеми найпоширеніші у дітей підліткового віку і як батьки можуть із цим упоратися.

     Підлітковий вік непросто пережити і дітям, і їхнім батькам. Єдиний спосіб здолати проблеми цього віку – знати про них усе й бути до них готовими. Познайомити батьків з психологічними віковими особливостями підлітків; обговорити з батьками основні проблеми, з якими стикаються діти у підлітковому віці; допомогти батькам визначити правильні методи виховання підлітків допоможе література з нашої виставки.

     Дорослим важливо розуміти, що у внутрішньому світі підлітка нема напівтонів, світосприйняття загострене, емоції на максимумі. Підлітків «хитає та перевертає», як маленький човник у бурхливому океані. Найголовніше та найперше, що потрібно такому човнику, – це пришвартуватися до великого корабля або берега, спертися на когось або щось, що є достатньо стійким, надійним та стабільним.

     У підлітків багато потреб, які мають бути задоволені. Основні з них – потреба в любові, доброзичливості, емоційному контакті; необхідність у самоствердженні як особистості, у якої розвиваються і реалізуються свої індивідуальні здібності; потреба у повазі. Здатність почути, зрозуміти підлітка – це своєрідний місток між батьками та дітьми. Тому сім’я посідає важливе місце у формуванні підлітка як особистості, їй належить визначна роль.

      Психологи іноді говорять, що підлітки – це свого роду «емоційні батарейки», що заряджаються від дорослих, в першу чергу – від батьків. Якщо їм вдасться безконфліктно і довірчо поспілкуватися із старшими, вони життєрадісно тікають відстоювати свою самостійність далі. А потім, коли втомляться, знову повертаються до батьків за черговою порцією любові і взаєморозуміння.

     ПАМЯТАЙТЕ! Дитина – це дзеркало життя своїх батьків!

 

Вишивала дівчина вишиванку…

     У травневому повітрі, напоєному ароматами квітучих каштанів та першої зелені, розквітає особливий день. Не пишним букетом, а тисячами різнобарвних ниток, що сплітаються у магічні візерунки на полотні. Це День вишиванки – свято, що огортає Україну барвами давніх символів, зітканих руками майстринь.

     Вже 20 років поспіль у третій четвер травня українці вдягають вишиті сорочки, щоб долучитися до святкування Всесвітнього дня вишиванки – події, яка з простої студентської ініціативи, перетворилася на міжнародне свято єдності, культури та самоідентичності. У 2026 році День вишиванки припадає на 21 травня.

     За ці роки воно набуло небачених масштабів, його знають та відзначають у всьому світі та на усіх континентах!

     До ювілею свята в читальній залі нашої бібліотеки було проведено бібліографічний огляд «Вишивала дівчина вишиванку…» щоб донести цінність вишитої сорочки як невід’ємної частини культурної ідентичності, пробудити українську свідомість, приспану різними окупаціями, та зміцнити гордість за своє коріння і право бути господарями на власній землі.

     У часи випробувань це свято набуло особливого значення. Вишиванка стала не просто символом, а справжнім оберегом, бронею духу й вірою в перемогу. Її одягають на передову, передають як знак любові, підтримки й незламності.

     Всесвітній день вишиванки - це чудова нагода відчути гордість за українську культуру та продемонструвати єдність нації через символ, що об’єднує покоління і є міцним корінням нашої ідентичності.

     Тож нехай у цей день кожен відчує тепло вишитої нитки на своєму серці. Нехай барвистий орнамент стане символом нашої незламності, нашої краси та нашої вічної України. Бо вишиванка – це не просто одяг. Це душа народу, виткана на полотні часу.