Cічневий калейдоскоп

     Мабуть, січень саме той місяць, в якому найбільше святкових і незабутніх днів. Попри засніжені вулиці, вигадливі малюнки на вікнах, тріск морозу під чобітьми настрій у кожного піднесений. Адже, з дитинства Новорічні свята здавались нам без перебільшення казковими: Святий вечір, Різдво, Старий Новий рік, Водохреща… Словом, січневий калейдоскоп розпочинається. 

     Святи́й Ве́чір (Свят-ве́чір, Багата Кутя, Вігілія) — одне з найурочистіших християнських свят. Його відзначають напередодні Різдва по богослужінні, 6 січня. Із Свят-вечором пов'язаний обряд приготування першої куті, її називали багатою, оскільки, крім неї готували одинадцять пісних страв, серед яких обов'язково бути борщ, риба, гриби, пироги з квасолею та капустою, картопля та узвар - 12 страв - за кількістю апостолів. Страви мають бути пісними, оскільки Свят-вечір припадає на останній день пилипівського посту. Кутю традиційно готували з пшеничних або ячмінних зерен (на півдні України з рису). Перед тим їх вимочували у воді, товкли в ступі, сушили і знову товкли, щоб остаточно звільнити від луски. В цей вечір стало традицією поминання померлих. Господар поіменно називав імена небіжчиків, приказуючи: «Хто вмер, той у ямі, а хто живий, той з нами» чи «Царство їм небесне, хай легенько лежиться, а нам легко живеться!». 

З 6 на 7 січня відзначається Різдво. Релігійне значення цієї святої ночі в тому, що за переказами саме в цю ніч на світ з'явився Христос. 

 Різдво для православних належить до найбільших свят в історії людства, свято на честь того, що сам Бог, Творець неба і землі, Всемогутній, втілився, став людиною, щоб спасти людей усього світу, допомогти їм побачити правильний шлях у житті. З початком Різдва вже можна було вживати скоромне. Власне до цього свята в кожному господарстві кололи свиней, щоб наготувати різноманітних м'ясних страв. За правило було приходити один до одного в гості, щоправда, до обіду намагалися не відвідувати сусідів, особливо це стосувалося жіночої статі. Якщо жінка чи дівчина першою заходила в хату, то неодмінно «приносила лихо», а тому, запримітивши «небажаних гостей», примикали двері; коли ж оселю до обіду відвідував хлопець або чоловік, то його намагалися почастувати. Відтак по полудню старші люди збиралися в гурти, а діти і молодь починали колядувати.

      Стари́й Нови́й рік — Новий рік за юліанським календарем («старим стилем»). Так утворилися два святкування Нового року — за новим і старим стилем. 14 січня християни вшановували найменування Христа іменем Ісус (що слід було робити на 8 день від народження дитини) та Св. Василя Великого архієпископа Кесарії Каппадокійської (IV ст.), якого вважали покровителем землеробства. Тому основною обрядодією цього дня було засівання осель українців збіжжям із відповідними примовляннями. Із самого ранку хлопці набирали в рукавички й кишені зерна (жито, пшеницю, овес) й, дочекавшись закінчення ранкової церковної відправи, починали засівати. Спочатку власну домівку, потім у хрещених батьків, родичів, знайомих і сусідів: "Ой роди, Боже, жито - пшеницю, всяку пашницю! Добридень! Будьте здорові. З Новим роком та Василем!... На щастя, на здоров'я, на Новий рік!". Господар щедро винагороджував (особливо перших) засівальників гостинцями й грішми. Ходили інколи і цілі ватаги з козою та вертепом. Годилося також у цей день віншувати Василів. А, загалом, це свято проводили благоговійно з церковними або домашніми молитвами.

 

Свято Водохреща, що відзначається 19 січня, має й іншу назву — Богоявлення. Може виникнути закономірне запитання: чому Богоявленням названий не день народження Ісуса Христа, а саме цей день. Відповідь проста: справжній день не той, у який Христос народився, а той, у який він хрестився й освятив воду. Тож, приємних свят Вам, дорогі друзі, хорошого настрою і оптимізму на весь 2015 рік.