Іван Франко – каменяр української землі

Іван Якович Франко – великий  український письменник, поет, драматург, етнограф, перекладач, історик,  культурний та громадський діяч. Його літературний набуток складає понад 6 тисяч творів різних жанрів. Це надзвичайно талановита і багатогранна особистість.

Народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі (нині село Івана Франка) Львівської області. Після Дрогобицької гімназії вступив до Львівського університету. Через 16 років закінчив Чернівецький університет. У 1893 році захистив у Відні докторську дисертацію.

Організатор видань «Громадський друг», «Дзвін», «Молот».

Відомий визначними творами політичної лірики: «Гімн», «Каменярі», «Товаришам із тюрми». Автор поем «Панські жарти», «Смерть Каїна», «Похорон», «Іван Вишенський», «Мойсей», повістей «Борислав сміється», «Захар Беркут», «Для домашнього вогнища», «Перехресні стежки».

До найвищих поетичних надбань Каменяра належить і збірка інтимної лірики «Зів'яле листя». 

Написав драматичні твори «Сон князя Святослава», «Кам’яна душа», «Украдене щастя».

Твори Івана Франка перекладено багатьма мовами світу. Окремі поезії покладено на музику, деякі прозові твори екранізовано й інсценізовано.

            До 165-річчя від дня народження Івана Франка пропонуємо Вашій увазі  викладку-портрет  «Іван Франко – каменяр української землі», яка експонується у Центральній бібліотеці для дорослих