Центральна бібліотека Уманської міської ЦСБ

четвер, 29 січня 2015 р.

Знайомтесь: буктрейлер "Історія Уманських вулиць"

вівторок, 20 січня 2015 р.

22 cічня - день Соборності

Вічна і завжди єдина

(до дня Соборності України)

Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води,
в годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди!..
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну.
Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами!..

(Володимир Сосюра)

День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря як велике державне свято – День Соборності України. Саме того зимового дня, у важкий час війни і розрухи в золотоверхому Києві під перегук дзвонів Святої Софії, в присутності десятків тисяч людей було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки і Західно-Української народної республіки. Таким чином, вперше за 600 років був зроблений серйозний крок до об’єднання більшості етнічних земель в єдину державу.

Мабуть, не випадково, вказаний день збігався з річницею історичного ІV Універсалу Центральної Ради, згідно з яким УНР проголошувалась самостійною, незалежною державою. Цей день мав стати подвійним святом Незалежності і Соборності .

Так трапилось, що на протязі багатьох століть історичного розвитку Україна не мала власної державності і єдиної території. Українські землі в різні періоди належали багатьом державам: найбільше Росії, Литві, Речі Посполитій, а потім Польщі, Австро-Угорщині, а згодом Румунії та Чехословаччині.

Соборність українських земель має глибоке історичне коріння, спирається на споконвічну мрію народу про власну незалежну, соборну державу та є інтегральним результатом складного і довготривалого процесу її формування. В часи феодального роздроблення земель Київської Русі заклики до спільних дій окремих князів супроводжували літописний період української історії. Образ скривдженої України та православної віри, необхідність її оборони надихав козацькі полки Богдана Хмельницького. В народній пісенній та епічній творчості сакральна Україна завжди уявлялась як єдина і неділима.

Відновлення української держави стало політичним кредо кирило-методіївських братчиків. У маніфесті від 10 травня 1848 р. Головна Руська Рада, перша українська політична організація Галичини, заявила про єдність 15-мільйонного українського народу та його земель, примусово поділених між Російською та Австрійською імперіями і підтримала національні права інших поневолених народів.

У другій половині ХІХ ст. українська інтелектуальна еліта, добре розуміючи всю небезпеку бездержавного існування народу та поділу його території між іншими державами, докладала величезних зусиль для взаєможивлення культур наддніпрянських та галицьких українців.

З кінця ХІХ ст. соборність стає одним з наріжних каменів ідеологічних декларацій, програм та маніфестів новостворених українських політичних партій. Та реалiзувалась ця мрiя внаслiдок української революцiї 1917-1920 рокiв, пiд час якої з великою силою розкрилися свободолюбство i нацiональний дух українського народу, утворилися двi демократичнi держави – Українська Народна Республiка (УНР) та Західноукраїнська Республiка (ЗУНР). Нажаль, двi роз’єднанi держави не могли iснувати як єдиний полiтичний, економiчний органiзм, цьому заважав ряд причин. Не зважаючи на перешкоди, народ України не полишав прагнення до соборизацiї всiх українських земель у власнiй державi.

01 грудня 1918 року представники державного Секретаріату ЗУНР – К.Левицький, Л.Цегелоський, члени Директорiї – В.Винниченко, С.Петлюра, П.Андрiєвський, Ф.Швець пiдписали у Фастовi Предвступний договiр про майбутнє об’єднання двох республiк. Цей договiр став першим i основним актом соборностi, викликав схвалення українського загалу.

На колишніх теренах імперій розпочалося державне відродження України.

03 сiчня 1919 року на першому засіданнi Української Народної ради було одностайно прийнято Ухвалу про злуку ЗУНР i УНР. Часописи пiдкреслювали, що тим самим зроблено перший крок на шляху до соборностi українських земель.

Цей день увійшов до національного календаря як велике державне свято – День Соборності України, і відзначають його з 1999 року.

Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Віднині є одна незалежна Українська Народна Республіка, віднині український народ, увільнений могутнім поривом своїх власних сил, має тепер змогу з’єднати всі змагання своїх синів для утворення нероздільної незалежної української держави на добро і на щастя робочого люду”.

Таким чином, рівно через рік після проголошення незалежності України, відбулося об’єднання українських земель, а разом з тим - українських традицій, звичаїв, мови, що мало велике історичне значення для українського народу.

День 22 січня 1919 р. був одним із найпрекрасніших моментів нашої непростої, нерідко трагічної історії, назавжди залишившись у пам'яті українського народу як свято Соборності України. Але до справжнього об'єднання справа так і не дійшла. Вже через кілька днів після проголошення злуки Директорія під тиском більшовицьких орд змушена була покинути Київ. Тому західним українцям годі було і чекати якоїсь реальної допомоги з Наддніпрянщини. Справа боротьби з польськими агресорами цілком лягала на їхні плечі.

Об'єднавча акція 1919 року залишила глибинний слід в історичній пам'яті українського народу. Свідченням того стали січневі події 1939 року у Карпатській Україні - перше офіційне святкування свята Соборності, а також січневі події 1990 року, коли крізь трухляві ідеологічні лещата агонізуючого режиму ця пам'ять вибухнула енергією інтелігенції і виструнчилась живим людським ланцюгом, єднаючи Київ і Львів, Схід і Захід України.

Ті вікопомні історичні події сформували підґрунтя для відродження незалежної соборної демократичної України та утвердження національної ідеї.
Працівниками бібліотеки організована і озвучена книжкова виставка "День Соборності України"

субота, 10 січня 2015 р.

до 80-річчя з дня народження Василя Симоненка

Життя у творчому злеті

Василь Симоненко... Хто він? Поет? Журналіст? Талановита, енергійна молода людина чи геній? Доля виділила йому занадто мало весен щоб збагнути до кінця те, ким був і залишається у вічності буття Василь Симоненко.
Відомий літературознавець, Іван Кошелівець писав: "Йому судилося на одному з критичних поворотів в історії бути обранцем, устами якого промовляє доля нації".
На одному із сайтів знаходимо рядки: "Чесний і чистий, він нагадує велику рибу, яка радісно вискочила з води, вхопила свіжого повітря, сп'яніла від кисню свободи, затріпотіла на березі довіри і затихла..." Боляче усвідомлювати, що Україна втрачає своїх найкращих синів. Так було століття тому, і так є сьогодні...

Скільки творів, статей залишились ненаписаними... Ця книга назавжди зникла, навіть і не з'явившись, але ми знаємо, що вона неодмінно була б, якби жив Василь Симоненко, якби разом з нами зустрічав 8 січня свій ювілей...

Працівники центральної бібліотеки вшановують пам'ять нашого талановитого земляка - Василя Симоненка. З цієї нагоди заплановано і підготовлено ряд заходів, які будуть проведені протягом року. А сьогодні пропонуємо Вашій увазі буктрейлер на книгу "Зажинок" Василя Симоненка, який був зроблений на конкурс "Духовні острови Василя Симоненка".

Cічневий калейдоскоп

Мабуть, січень саме той місяць, в якому найбільше святкових і незабутніх днів. Попри засніжені вулиці, вигадливі малюнки на вікнах, тріск морозу під чобітьми настрій у кожного піднесений. Адже, з дитинства Новорічні свята здавались нам без перебільшення казковими: Святий вечір, Різдво, Старий Новий рік, Водохреща… Словом, січневий калейдоскоп розпочинається.

Святи́й Ве́чір (Свят-ве́чір, Багата Кутя, Вігілія) — одне з найурочистіших християнських свят. Його відзначають напередодні Різдва по богослужінні, 6 січня. Із Свят-вечором пов'язаний обряд приготування першої куті, її називали багатою, оскільки, крім неї готували одинадцять пісних страв, серед яких обов'язково бути борщ, риба, гриби, пироги з квасолею та капустою, картопля та узвар - 12 страв - за кількістю апостолів. Страви мають бути пісними, оскільки Свят-вечір припадає на останній день пилипівського посту. Кутю традиційно готували з пшеничних або ячмінних зерен (на півдні України з рису). Перед тим їх вимочували у воді, товкли в ступі, сушили і знову товкли, щоб остаточно звільнити від луски. В цей вечір стало традицією поминання померлих. Господар поіменно називав імена небіжчиків, приказуючи: «Хто вмер, той у ямі, а хто живий, той з нами» чи «Царство їм небесне, хай легенько лежиться, а нам легко живеться!».

З 6 на 7 січня відзначається Різдво. Релігійне значення цієї святої ночі в тому, що за переказами саме в цю ніч на світ з'явився Христос.

Різдво для православних належить до найбільших свят в історії людства, свято на честь того, що сам Бог, Творець неба і землі, Всемогутній, втілився, став людиною, щоб спасти людей усього світу, допомогти їм побачити правильний шлях у житті. З початком Різдва вже можна було вживати скоромне. Власне до цього свята в кожному господарстві кололи свиней, щоб наготувати різноманітних м'ясних страв. За правило було приходити один до одного в гості, щоправда, до обіду намагалися не відвідувати сусідів, особливо це стосувалося жіночої статі. Якщо жінка чи дівчина першою заходила в хату, то неодмінно «приносила лихо», а тому, запримітивши «небажаних гостей», примикали двері; коли ж оселю до обіду відвідував хлопець або чоловік, то його намагалися почастувати. Відтак по полудню старші люди збиралися в гурти, а діти і молодь починали колядувати.

Стари́й Нови́й рік — Новий рік за юліанським календарем («старим стилем»). Так утворилися два святкування Нового року — за новим і старим стилем. 14 січня християни вшановували найменування Христа іменем Ісус (що слід було робити на 8 день від народження дитини) та Св. Василя Великого архієпископа Кесарії Каппадокійської (IV ст.), якого вважали покровителем землеробства. Тому основною обрядодією цього дня було засівання осель українців збіжжям із відповідними примовляннями. Із самого ранку хлопці набирали в рукавички й кишені зерна (жито, пшеницю, овес) й, дочекавшись закінчення ранкової церковної відправи, починали засівати. Спочатку власну домівку, потім у хрещених батьків, родичів, знайомих і сусідів: "Ой роди, Боже, жито - пшеницю, всяку пашницю! Добридень! Будьте здорові. З Новим роком та Василем!... На щастя, на здоров'я, на Новий рік!". Господар щедро винагороджував (особливо перших) засівальників гостинцями й грішми. Ходили інколи і цілі ватаги з козою та вертепом. Годилося також у цей день віншувати Василів. А, загалом, це свято проводили благоговійно з церковними або домашніми молитвами.

Свято Водохреща, що відзначається 19 січня, має й іншу назву — Богоявлення. Може виникнути закономірне запитання: чому Богоявленням названий не день народження Ісуса Христа, а саме цей день. Відповідь проста: справжній день не той, у який Христос народився, а той, у який він хрестився й освятив воду. Тож, приємних свят Вам, дорогі друзі, хорошого настрою і оптимізму на весь 2015 рік.

середа, 10 грудня 2014 р.

СНІД - глобальна проблема нашого часу

Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) - особливо небезпечна інфекційна хвороба, що викликається вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Масове розповсюдження цієї хвороби в усьому світі та в Україні створює загрозу особистій, громадській та державній безпеці, спричиняє важкі соціально-економічні та демографічні наслідки, що зумовлює необхідність вжиття спеціальних заходів щодо захисту прав і законних інтересів громадян та суспільства.

Україна за темпами розповсюдження ВІЛ-інфекції/СНІДу займає одне з перших місць в Східноєвропейському регіоні. Перші випадки ВІЛ-інфікування серед громадян України були зареєстровані в 1987 році. Протягом наступних семи років спостерігалось повільне розповсюдження цього захворювання - від шести до сорока нових випадків щорічно.

Щоб зупинити поширення ВІЛ в Україні необхідно доносити інформацію до широких мас населення, особливо серед молоді.

Тому в читальному залі Уманської центральної бібліотеки для дорослих пройшов захід «СНІД – глобальна проблема нашого часу». Були запрошені 32 студенти Агротехнічного коледжу та всі бажаючі. Всього було 48 присутніх.

Захід був надзвичайно пізнавальний як для молоді так і людей старшого віку. Працівники читального залу підготували фільм «СНІД», який був змонтований з фрагментів документальних відео із сучасною статистикою в Україні, Черкаській області та місті Умань, та підбірки із фільму «Джиа» про наркозалежну дівчину, яка померла від СНІДу.

На зустріч було запрошено фахівця з проблем наркоманії та поширеності ВІЛ у місті Умані. Ця людина змогла перебороти наркотичну залежність і вже сім років допомагає іншим. Тому підліткам спілкування з нашим гостем було дуже цікавим. Вони задавали питання і отримували багато корисної інформації. Фахівець розповів про причини необдуманих вчинків підлітків та шляхи вирішення проблем з якими зустрічається людина на порозі юності. Адже часто пошук сенсу життя, бажання бути лідером, прагнення до визнання і самореалізації призводить до тяжких наслідків. Він порекомендував куди можна анонімно звернутись, якщо є така потреба перевірити стан свого здоров’я і застеріг від необдуманих кроків. На живому прикладі підлітки побачили до чого може призвести необережне ставлення до свого здоров’я.

Бібліотекар прокоментувала підготовлену книжкову виставку, деякі публікації зацікавили студентів і вони вирішили їх самостійно переглянути.

Наприкінці зустрічі прозвучала одна з пісень у виконанні Фредді Мерк'юрі.

Внаслідок проведеного масового заходу студенти знають різницю між поняттями ВІЛ і СНІД , шляхи передачі інфекції, стадії хвороби, про профілактику ВІЛ/СНІДу. Бібліотека ж отримала нових читачів, залучилася співпрацею з реабілітаційним центром «Воля», з медпрацівниками кабінету «Довіра», продовжує співпрацю з викладачами Агротехнічного коледжу, які завжди з радістю відвідують зі своїми студентами наші заходи.

субота, 15 листопада 2014 р.

Знайомтесь, нові надходження нашої бібліотеки!

Штельмах Л. М.
P.S. Григорія Сковороди.../ Л. М. Штельмах. - Харків: ТОВ Творч. об-ня «Гімназія»,2013. - 315с.

Ніхто не знає, як генії переживають кожну наступну хвилину своєї геніальності. Що вони при цьому відчувають. Як борються. Як тікають від своєї самотньої вдачі. У сучасному світі Григорія Сковороду знають здебільшого як геніального дивака-філософа, який ще у XVIII столітті спромігся віднайти формулу щастя. Але не всім відомо, що сам Григорій Сковорода щасливим не був. Тікаючи від світу, він намагався сховатися у власній філософії і не збожеволіти від усвідомлення своєї місії. А ще він покинув кохану. Зрікся церковних канонів. Залишив дім. Спростував гроші, славу й багатство. І після смерті народився знову. У XXI столітті. У тілі невдахи-поета, якого звали Сергій...

Чичибабин Б. А.

Собрание стихотворений / Б. А. Чичибабин; сос. Л. С. Карась-Чичибабина; С. Н. Буниной. – Харьков: ООО «Бибколлектор», 2013. – 890 с.

Это издание представляет собой наиболее полное сочинение стихотворений выдающегося поэта ХХ века Бориса Алексеевича Чичибабина (1923 - 1994). Ему выпала трудная судьба: Вятлаг, неприкаянность после освобождения, годы отверженности, замалчивания… Борис Чичибабин разделил всю боль, тревоги и надежды своего народа и выстоял. В своей жизни и поэзии он исповедовал принцип, сформированный Бетховеном (кстати, это его любимое изречение): «Единственный героизм – видеть мир таким, какой он есть, и все-таки любить его». Так он жил, так он писал.

Сорока Ю. В.

Арахнофобія: роман / Ю. В. Сорока. – Київ: Золоті ворота, 2013. – 251 с.

Арахнофобія – це не лише медичний термін. Арахнофобія— це жах, з яким зустрічаєшся у реальному житті, а він висушує твою душу розумінням: потвора зовсім поряд.
Вона чатує. Вона готова напасти у той момент, коли ти очікуєш на небезпеку найменше. І тоді тебе нікому буде захистити. Окрім людини, котра сама пройшла рукотворне пекло й загартувала свою душу у горнилі чужої війни. Отже спробуємо пройти тим шляхом, який пройшов львівський приватний детектив Ярослав Савицький, і осягнути холодну жорстокість, на яку може буде здатна людина...

Чигиринська О. О.

Християнство/ О. О. Чигиринська, О. Є. Дорошенко. – К.: Техніка, 2013. – 160 с.

На сьогодні майже третина жителів Землі хоча б номінально належить до тієї чи іншої християнської конфесії. А в нашій країні християнами себе вважають більшість населення. Але при цьому багато з них мають вельми віддалене уявлення про історію християнства, його віровчення та практику. Заповнити ці прогалини, а також познайомити з християнством представників інших віросповідань і має наше видання.

Варгас, Льоса Маріо.

Сон кельта : роман / Л. М. Варгас ; [пер. з ісп. В. Й. Шовкуна]. – Харків : Фоліо, 2013. – 539с.

Маріо Варґас Льоса (нар. 1936) - всесвітньо відомий перуано-іспанський прозаїк, драматург, есеїст, філософ, публіцист, політичний та громадський діяч, лауреат Нобелівської премiї 2010 р. за «зображення прихованих механізмів влади і найяскравіші картини людської боротьби, бунту і поразки». Таке формулювання перш за все відноситься до роману Льоси «Сон кельта» (2010). В основу сюжету покладено реальну історію легендарного борця за незалежність Ірландії Роджера Кейсмента.

У горнилі локальних воєн…: Нариси, спогади, вірші, пісні. – Умань.: Видавництво «АЛМІ», 2014. – 536 с.

Це видання є логічним і закономірним продовженням унікальної книги «Відлуння афганських гір», яка знайшла одностайне схвалення в усіх, хто її читав. Але воїнами-інтернаціоналістами називають не лише афганців. З 1924-го по 1989 роки наші військові брали участь в бойових діях на території більше 20-ти іноземних держав: Іспанії, Монголії, Китаю, Ефіопії, Північній Кореї, В’єтнамі, Анголі та інших.

В пропонованій книзі – розповіді про ті події та їх учасників.

Мустафін О. Р.

Справжня історія стародавнього світу / О. Р. Мустафін. – Харків: ТОВ «Бібколектор», 2013. – 349 с.

«Справжня історія Стародавнього світу» – це не просто книжка про події, що відбувалися тисячі років тому. На відміну від шкільних підручників, в ній йдеться не лише про історію окремих народів – шумерів, єгиптян, греків, римлян, а й про увесь Стародавній світ як цілісну систему. Чому перші міста з’явилися на Близькому Сході, а коня приручили в Україні? За чим шумери плавали до Стародавньої Індії? Що греки запозичили у фінікійців окрім абетки? Чи могли зустрітися Будда, Конфуцій і Піфагор? Чому індіанці, що жили за тисячі кілометрів від Єгипту, теж будували піраміди? І як так сталося, що наймогутніші держави виявилися безсилими перед вихідцями з маленького містечка на краю цивілізованого світу? Відповіді на ці та багато інших питань дозволяють не лише дізнатися про цікаві факти, але й зрозуміти «логіку історії». Від появи перших людей – до виникнення держави. Від першого обробленого каменю – до класичної філософії. Глава за главою читач пройде той шлях, яким століття за століттям проходило людство. Різні культури, різні цивілізації, різні релігії – і спільна спадщина Стародавнього світу, без якої не можна уявити сучасного життя. Колесо і папір, гроші і глиняний посуд, літери і цифри, спорт і пошта, театр і вибори – про те, як і чому вони виникли чи були винайдені, розповідає ця книжка.

Сергій Шарик Двічі графиня та двічі генерал / Сергій Шарик. – К.: Гамазин, 2014. – 496 с.

Він — польський магнат, представник знатного роду Потоцьких, патріот, якого наречуть зрадником. Вона — одна з найгарніших жінок Європи, фаворитка могутнього Григорія Потьомкіна. Він подарує їй палаци і парки, нині перлини українського культурного надбання, з-поміж яких славетна «Софіївка». Вона йому — друге народження.
Історія їхнього кохання розгортається на тлі політичних колізій кінця ХVIII ст. між Річчю Посполитою та сусідніми державами.

Михайло Наєнко

Інтим письменницької праці: літературно-критичні дослідження / М. К. Наєнко. – К.: ВЦ «Просвіта», 2013. – 736 с.

У книжці йдеться про найбільш загадкове в літературознавстві явище ‑ специфіку письменницької праці. В Україні подібних досліджень ще не було. Практикувалися різні поради на допомогу молодим авторам, видавалися збірники висловлювань письменників чи інтерв’ю з ними про особливості їхньої творчості, але до узагальнюючого характеру праць справа не доходила. Автор пропонує бодай частково заповнити цю прогалину, використавши доступні матеріали з українського письменства та скориставшись деяким досвідом зарубіжного літературознавства.

До цієї теми близькі також питання розвитку теорії літератури в Київському університеті, оскільки пов’язані з можливим відкриттям в університеті Літературного інституту (монографія «Теорія і літтворчість...»). «Додаток», що вміщений у кінці книги, дає довідкову інформацію про автора та уявлення про рецепцію його праць вітчизняними і зарубіжними філологами. Книжка розрахована на всіх, хто не байдужий до художнього слова і наукової думки про нього.

Лепкий Б. Мотря / Мазепа: Трилогія. – Т. 1,2. – Чикаго: Видавництво Миколи Денисюка, 1959.

У книзі вміщено перший і другий томи повісті „Мотря", що входить до історичної епопеї „Мазепа" класика української літератури Богдана Лепкого (1872–1941). Твір відбиває реалії життя в Україні мазепинської доби з її складністю, героїкою, трагізмом. Нинішніх, як і попередніх, українських читачів повість „Мотря" приваблює високомистецьким зображенням непересічних історичних постатей та взаємин між ними, їх відповідей на виклики долі, їхнього ставлення до обов'язку перед Україною. Твір звучить на диво по-сучасному — змінюються історичні обставини, але незмінними залишаються почуття і прикмети людей: любов і ненависть, героїзм і нікчемність, жертовність і продажність, ідеалізм і меркантильність…
Видання адресоване широкому колу читачів, які цікавляться минулим України та її красним письменством.

Богдан Лепкий

Мазепа: Трилогія. – Кн.3. – Чикаго: Видавництво Миколи Денисюка, 1959.

У книзі вміщено повісті “Не вбивай” і “Батурин” з історичної епопеї “Мазепа” класика української літератури Богдана Лепкого (1872–1941). Твір видбиває складність, героїку і трагізм мазепинської доби під час фатальної для України Полтавської битви. Високий патріотизм і зрадництво, героїзм і нікчемність, шляхетність і ницість, людинолюбство і людиноненависництво — все це в органічному поєднанні з майже документальним описом конкретних історичних осіб і подій майже не залишає байдужим нашого сучасника, викликає асоціації з нинішнім буттям України й українців.

Богдан Лепкий

Полтава /Мазепа: Трилогія. – Кн.4. – Чикаго: Видавництво Миколи Денисюка, 1959.

У повicтi хронологiчно продовжено оповiдь про життя i дiяння славетного гетьмана часiв Полтавської битви — до i пiсля її завершення.

1000 фактів про Україну /В.М. Скляренко. – Харків: ТОВ «Бібколектор», 2013. – 315 с.

Історія та політика, наука і техніка, мистецтво і спорт - ось далеко не повний перелік тем, що висвітлюються в нашому виданні. Ви дізнаєтесь про видатні археологічні пам'ятки - Кам'яну Могилу і Херсонес Таврійський, що увійшли до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО; про природні багатства України - мінеральні води та цілющі грязі, заповідний ковиловий степ і карпатські ліси, поклади вугілля та нафти, про визначні наукові відкриття і технічні досягнення і, насамперед, про надзвичайних людей, які жили в нашій країні в різні часи.