Андріївські вечорниці

З давніх літ була в пошані

На андріївські свята

І пахуча і рум`яна

Символ щастя – Калита!

30 листопада у православному календарі особливий день – свято на честь апостола Андрія Первозванного. Апостол Андрій вважається покровителем моряків та рибалок. У сім'ях, де є представники цих професій, йому моляться про захист. Також йому молилися

за захист ті, чиї життя пов'язані з ризиком.

У свято традиційно ходили в церкву. Дівчата, які мріють про заміжжя, цього дня моляться за щасливе сімейне життя, а також влаштовують ворожіння та забави, щоб дізнатися про своє майбутнє.

У цей день відбувається частування різними смаколиками, зокрема, Калитою – обрядовим хлібом, який готували на Андрія. Збираючись разом, дівчата приносили борошно, родзинки, мак, замішували тісто та пекли особливий калач у формі сонця

– калиту.

Народознавчий клуб «Світлиця»

, який діє на базі бібліотеки для дорослих вже не один рік популяризує і відроджує українську спадщину, долучився до «Андріївських вечорниць», щоб згадати народні вірування і обряди в цей день, вшанувати рідні традиції, поспілкуватися, подарувати гарний настрій і занурити в чарівний староукраїнський пісенний фольклор та вірші.

Шануймо і плекаймо рідні звичаї!

Українська перлина світової літератури

"Усі мої думки тобі, народе вільний, і пісня серця, музика душі тобі!" — писала видатна письменниця Ольга Кобилянська.

Нині відзначаємо 160 років від дня народження "буковинської горлиці" — яскравої постаті в українській прозі, феміністки, письменниці-мисткині лірико-романтичного складу, художня спадщина якої збагатила духовну скарбницю нашого народу.

Ольга Юліанівна – людина незвичайної долі, яка заслужила всенародну шану, любов і визнання вже за те, що самотужки осягла багатства світової культури, служила словом своєму народові й піднялася до вершин його дум і сподівань.

Пропонуємо переглянути виставку "Українська перлина світової літератури", яку підготував на честь ювілею Ольги Кобилянської абонемент бібліотеки для дорослих.

 

Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!

      В читальному залі нашої бібліотеки експонується виставка-пам'ять «Геноцид Української нації» до 90-тих роковин Голодомору — геноциду українського народу, вчиненого радянською владою у 1932–33 роках.

     Щороку в Україні у четверту суботу листопада на вшанування тих, хто помер з голоду, запалюють свічки. Цього року 25 листопада о 16-й годині Україна схилить голови у загальнонаціональній хвилині мовчання.

     Цей вогник символізуватиме нашу скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів наших співвітчизників, нашу віру у майбутнє.

     Метою злочину було знищення українського народу як національної групи. Комуністичний тоталітарний режим через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл і цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій проти незгодних створив для українців умови, не сумісні із життям. Тобто розрахунок був на фізичне знищення нашої нації.

     Під час Голодомору померло 3,5–4 мільйони людей, більшість із них — українці.

    Через 90 років після Голодомору-геноциду росіяни знову застосовують проти українців методи геноциду, щоб знищити нашу ідентичність, культуру, мову – знищити українську націю як таку. Для цього окупанти масово вбивають і депортують українців, руйнують міста.

     В умовах нинішньої російської агресії наша пам’ять про Голодомор 1932–1933 років є чинником суспільної мобілізації українців і світової спільноти для протидії агресору. Станом на листопад 2023 року 32 держави світу визнали Голодомор актом геноциду українського народу. Більше половини зробили це після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Досі не визнала актом геноциду Голодомор держава, яка називає себе спадкоємицею СРСР, — Росія.

     Російський режим штучно обмежує доступ мільйонів людей до українського збіжжя та загострює продовольчу ситуацію у світі.

     Вшанування пам’яті жертв Голодомору проходить під гаслом

«Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!».

     Сучасна трагедія українського народу наочно демонструє, що ніколи не можна пробачати та забувати злочини проти людства. Геноцид має бути засуджений усім світом, а невинні жертви — вшановані.

Незламний дух нескореної нації

На Майдані життя б’ється серце надії!

На Майдані життя стали доньки й сини!

Україно моя, чи здобудеться мрія,

За яку свою кров ми в цей день пролили…

Десять років тому Україна розпочала свій шлях до Свободи

. За цей час відбулися події, що колосально змінили історію нашого незламного народу.

21 листопада 2013 року на Майдан Незалежності у Києві вийшли кілька сотень людей, зокрема активної молоді, щоб висловити свій протест проти рішення влади, яке

загрожувало Україні втратою незалежності та перекреслювало її європейське майбутнє.

Революція Гідності стала трансформаційним, героїчним і драматичним феноменом. Українці довели свою відданість свободі, свою гідність. Саме на Майдані народилася нова українська нація, високоідейна, що готова стояти до кінця, і навіть віддати життя у святій боротьбі за достойне майбутнє рідної землі.

У бібліотеці для дорослих діє публічна виставка до Дня Гідності та Свободи «Незламний дух нескореної нації». Запрошуємо її переглянути і згадати ті знакові події, які навчили наше покоління боротися, даючи наснагу йти до Перемоги у боротьбі з ворогом. Революція Гідності показала нам, всьому світу, силу нашої стійкості, єдності і любов до свободи

.

Бібліотека для дорослих працює за графіком:

Середа-неділя

9:00-17:00

Адреса:

Вул. Шевченка, 17

 

Талант надзвичайний

 і суперечливий

«Невже я зайвий чоловік тому, що люблю безумно Україну?»

 М. Хвильовий

     До 130-річчя від дня народження М. Г. Хвильового (1893–1933), українського письменника, публіциста, критика, громадського діяча в нашій бібліотеці експонується літературний портрет «Талант надзвичайний і суперечливий».

     Книжкова виставка присвячена життю й творчості цієї самовідданої, героїчної людини, яка усе своє життя присвятила Україні. Хвильового звинувачували в антипартійності, «українському буржуазному націоналізмі», «намаганні відірвати українську культуру та літературу від культури російської».

     Матеріали з виставки розкривають біографічні та творчі таємниці Хвильового, розповідають про тернистий життєвий шлях цієї легендарної людини, яка в умовах нелюдяної, тоталітарної системи заплатила своїм життям за ідею служіння національній культурі, своєму народу.

     Його ганили й ним захоплювались, звинувачували в усіх смертних гріхах і зараховували до лику мучеників та святих, намагались викреслити з історії літератури й визначали чільною фігурою художньо-естетичого поступу ХХ століття, і не дивно, що феномен Миколи Хвильового й досі залишається в полі актуальних студій вітчизняної гуманітаристики та культурного й громадського життя.

     Завітайте до нас у бібліотеку (вул. Шевченка, 17), щоб детальніше ознайомитись з творчістю Миколи Хвильового, що став своєрідним символом періоду найвищого злету української літератури й тотального нищення її творців.

На любов і на терпіння своє серце налаштуй

Від доброти душа світліє,

Вона чарівною стає.

І оживає в ній надія,

Бо сонечко там світле є.

І радість в серці оживає,

Як світлий ранок з темноти.

Усе навколо зацвітає,

Від доброти, від доброти…

16 листопада світ відзначав Міжнародний день толерантності. Це свято запровадили в 1996 році за рішенням Генеральної Асамблеї ООН. Саме цього дня ЮНЕСКО ухвалило Декларацію принципів терпимості. У Декларації йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри.

Читачі бібліотеки для дорослих долучилися до години обміну думками "На любов і на терпіння своє серце налаштуй", яку організували бібліотекарі з нагоди цього дня.

Нам приємно, що молода аудиторія цікавиться темою толерантності та взаємоповаги у суспільстві.

Адже значення толерантності має особливу важливість у сьогоднішню непросту епоху: останнє десятиліття принесло людству багато зла, агресії та випадків нетерпимості по відношенню до представників інших релігій, інших рас, інших держав. Цей день нагадує всім нам про те, що насильство, тероризм, етнічне та релігійне переслідування — це ті явища, яким немає місця в 21 столітті.

У цей Міжнародний день толерантності молодь підтвердила ідею про те, що різноманіття, втілене в думках, віруваннях та діях, є цінним даром та кроком до побудови здорового суспільства.