Борець за незалежність України

     Володимир Яворівський – український письменник, громадський діяч, політик, член партії «Батьківщина» та борець за відновлення незалежності України у XX ст. З 1969 року Яворівський був почесним членом Спілки журналістів України, а з 1971 року – Спілки письменників УРСР. Входив до складу Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії. Автор численних різножанрових творів, з-поміж яких «Автопортрет з уяви. Роман про трагічну та дивовижну долю Катерини Білокур» (1982), «Марія з полином наприкінці століття» (1988) та «Найдовша ніч Президента. Лягти!!! Суд іде...» (2011).

     У 1984 році отримав Шевченківську премію за повість "Вічні Кортеліси".

     Очолював Національну спілку письменників України з 2001 по 2011 рік. Останні його романи, які вийшли в 2019 та 2020 роках, були присвячені гетьману Івану Мазепі та княгині Ользі.

     Окрім літературної діяльності, Володимир Яворівський вів активне політичне життя з 1980-х років. Займав чільне місце серед найвідоміших політиків сьогодення.

     Він був одним з засновників Народного руху України та боровся за проголошення незалежності України. Обирався в Верховну Раду протягом шести скликань - останні два рази від Блоку Юлії Тимошенко.

     Письменник випромінював енергію і до останнього дня працював над книгою про Тараса Шевченка.

     Помер Володимир Олександрович у 2021 році на 79-му році життя.

     До 80-ти річчя від дня народження Володимира Яворівського у читальній залі експонується інформ-досьє «Борець за незалежність України», де представлені матеріали про життя та творчість видатного письменника та громадського діяча сучасної України.