Палає пам’яті свіча

Голодна смерть безжалісно косила

Люд в кожнім місті, в кожному селі.

Плач, стогін по землі носила,

Сиріт і трупи сіючи в пітьмі

   Найтрагічнішою сторінкою української історії є голодомор ХХ ст. Найстрашнішим  був голод 1932-1933 роки, який забрав за різними підрахунками близько 9 млн. життів. Щодня помирали 25 тисяч наших співвітчизників, щогодини 1000, щохвилини – 17 життів. В Україні було 55 тисяч сіл і в кожному помирали діти…  Ніхто й не здогадувався, що на Україні, яка ще недавно годувала майже всю Європу, невинні люди гинуть мільйонами з голоду!

    Голодомор 1932-1933 років – масовий, навмисно організований радянською владою. Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян. У селян було конфісковано все зерно та усі інші продукти харчування, що призвело до голоду, при цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та здійснювала його експорт за кордон. То був страшний навмисний злочин. Такого ще земля не знала.

         День пам’яті жертв голодомору – щорічний національний пам’ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада.

       Не могла оминути цю подію і Уманська центральна бібліотека для дорослих. 24 листопада у бібліотеці було проведено вечір-реквієм приурочений до Дня пам’яті жертв Голодомору.

         Рік 22-й, 33-й, 34-й, 46-й… Найчорніший час між чорними часами в історії України. У світі не зафіксовано такого голоду, як той, що випав на долю народу найродючішої і найблагодатнішої землі.

       Під час заходу було продемонстровано відеоролик з свідками того страшного голодного лихоліття. Про пережите, почуте від батьків, вони розповідають своїм дітям,  онукам. Ці розповіді – достовірне джерело правди про голодомор, що житиме у нашій пам’яті, та у пам’яті нашого народу.

На вечір було запрошено Богдана Даниловича Чорномаза – відомого історика, дисидента, політичного в’язня, доцента кафедри історії, кандидата історичних наук та Надію Сергіївну Тульчинську – історика, збирача матеріалів про рідний край, про голодомор, які розповіли всім присутнім колись «таємну» історію голодомору, згадки людей, які його пережили, кожен почув для себе щось нове, чого раніше не знав. Слухачами були студенти Уманського державного педагогічного університету факультету фізики,  математики та інформатики.

    Після виступів було переглянуто буктрейлер та фотовиставку про голодомор. В кінці всі присутні запалили свічку в пам’ять про мільйони вбитих і про тих, хто пережив геноцид, під звучання молитви про Україну.