Добро, а разом з ним і краса тісно
пов’язані одне з одним і постійно оточують нас в житті, тільки ми не завжди
помічаємо їх в оточуючому нас світі.
Та
ці два поняття – вічні, і приходять вони до нас з самого раннього дитинства. Це
чарівне слово «добро» відоме нам з тих самих пір, як ми почали говорити, але
спочатку воно прийшло до нас із першим словом дитини – «мама». Мама – це те
добро, яке оточує нас з раннього дитинства до того часу, поки настане пора
розлучатися. Але й тоді мама повсякчас оберігає нас від усього лихого своєю
невидимою добротою, своїми переживаннями та молитвами, своєю мудрою наукою, з
якою пустила нас в життя.
Неможливо
пригадати ту хвилину, коли добро засіяло в душі і зігріло її своїм теплом. Це
тому, що колискова і святий образ мами, і сонце в небі голубому, і птахи, що відлітають
в далеку даль – все це приходить, як чудовий подарунок світла і добра,
непомітно, тихенько, всиляючись в нас, зігріваючи теплом і благодаттю.
Ікона
– це перше зображення матері, материнства в цілому в історії людства, в
розвитку цивілізації. (Показуємоі розповідаємо з «Дитячої біблії» про
народження і воскресіння. Акцентуємо увагу на виразності поглядів матері і
немовляти, на безмірній любові жінки до своєї дитини).
За
довгий час існування людства, художники різних епох створили величезну
кількість портретів жінок-матерів. Це чудові зображення на полотнах Леонардо да
Вінчі – «Мадонна», «Мадонна з немовлям», «Святе сімейство»; Мікеланджело ,
Рафпеля, Ян ван Ейка, Рембрандта Харменса ван Рейна, Венеціанова А., Реріха, тощо. (Демонструємо
відеоряд репродукцій на великому екрані, зупиняючи увагу аудиторії на
зображенні жінки-матері).
Звучить пісня Шуберта «Ave Maria» на екрані картина
Рафаеля «Сикстинська Мадонна».
Рафаель Санті створив чудову картину «Сикстинська Мадонна»:
образ Мадонни є поєднанням ніжності і доброти з величчю, що переростає в гімн
материнству. Її очі сповнені надзвичайної любові та водночас повні смутку і
тривоги, тому що найдорожче, що в неї є,
- свого сина, - вона має віддати заради щастя і спасіння людей.
Франц Шуберт написав надзвичайно
світлий, ліричний та піднесений гімн на честь Діви Марії.
«Ave Maria» - від
латинського – «Радуйся, Маріє!» - цими словами архангел Гавриїл привітав діву
Марію з народженням Ісуса Христа.
Композитор вклав у твір таку щирість,
сердечність і любов, що ця мелодія хвилює людей на протязі 200 років після
написання. Ця пісня настільки співзвучна з твором Рафаеля, що може бути одним
мистецько – візуальним твором. Адже ця ніжна, урочисто-схвильована мелодія, яка
сповнена величезної внутрішньої сили, створює прекрасний, чистий і великий
образ Жінки-Матері.
(Звучить пісня С. Островського «Пісня
про жінку», на екрані картина Савицького «Партизанська Мадонна»)
Картина Савицького присвячена подіям
Другої світової війни, іде страшна, безжальна війна проти людства, а на полотні
– Мати, втілення життя, радощів, горя, миру. Якщо є вона, то є життя, за яке
слід боротися.
Для українців образ матері триєдиний:
любов до рідної неньки, яка переростає у глибоку шану до Матері Божої, яка
завжди була покровительницею українців, та невгасиму, палку любов, що
втілювалася в вічній боротьбі до Матері – України, що потребує захисту.
Т. Г. Шевченко – український поет,
письменник, художник – в дуже ранньому віці втратив матір, тому тема
материнства в його творах проходить ніжною ниттю.
У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
І перед нею помолюся,
Мов перед образом святим .
І
до сьогоднішніх днів українська поезія складає величальну пісню Матері. (Далі
іде відеоряд, що супроводжується фрагментами пісень, покладених на вірші
українських поетів).
В
«Пісні про рушник» А. Малишка, де він
використав символ – рушник, який мати шила синові, щоб їхав в дорогу далеку, ця
пісня давно стала дійсно народною.
Дмитро Павличко створив прекрасний вірш «Два кольори», які переплелись, як
мамине шиття червоними і чорними рядками.
До
сліз зворушують слова М. Сингаївського з поезії «Чорнобривці», що стала одною з
найулюбленіших пісень українського народу.
У своїй поезії «Мати»
він наголошує:
Від матері — слово, і пісня, і хліб.
Перша ластівка в небі,
веснянка в гаях.
Все від матері — мужність і перший політ,
і як мати для всіх —
Батьківщина моя.
У
вірші «Сива ластівка» Б. Олійник душевно звертається до матері:
Там, де ти колись iшла,
Тиха стежка зацвiла
Вечоровою матiолою,
Житом-долею світанковою…
В.
Симоненко у своїй поезії «Лебеді материнства» оспівує матір і Батьківщину, як
одне ціле:
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Тема
материнства вічна, тому що воно асоціюється з миром, надією і оновленням.
Ставлення до образу матері в різних культурах може відрізнятись, але мама,
батьки та родина в цілому є тією опорою і надійним тилом, які в найскладніших
обставинах залишаються з нами.
Сучасний
живопис, графіка, скульптура, фотографія – це той широкий діапазон видів
АРТ-ПРАКТИК, який демонструє сьогоднішнє уявлення художників про фігуру матері
і жінки, її місце у житті кожної людини.
(На екрані демонструємо сучасне
мистецтво, присвячене жінці-матері. Виставки цієї тематики особливо цікаві були
проведені у Львові, на Волині, тощо)
