Черкаська обл. м. Умань вул. Незалежності 1 тел. 04744 5-27-49 E-mail: centrallibrary19@gmail.com Facebook: https://www.facebook.com/profile.php?id=100022528305437

вівторок, 19 травня 2015 р.

Шлях духовної чистоти і відданості в рамках акції "Українська молодь читає"

Минають літа. Минають весни, роки повні бурхливого, яскравого життя, спроб і помилок, самовідданості, страждань і глибокої віри в світле майбутнє з упевненістю: «ніщо не піде і не пішло марно» - ці слова належать Надії Суровцовій.
Надія Віталіївна Суровцова (*18 березня 1896, Київ — †13 квітня 1985,  Умань) — українська громадська діячка, журналіст, автор мемуарів. Член першого українського уряду, секретар Центральної  Ради при М. Грушевському. Редакторка іншомовних видань Міністерства закордонних справ УНР. Також перекладач, за фахом історик. Доктор філософії.
Вшанування її життя і творчості в рамках акції «Українська молодь читає» відбулося 14 травня 2015 року в читальному залі Уманської центральної бібліотеки для дорослих. На захід, який мав назву «Шлях духовної чистоти і відданості» були запрошені студенти ВСП АТК Уманського НУС (агро-технічний коледж), які з цікавістю слухали підготовлені розповіді учнів Уманського навчально-виховного комплексу «ЗОШ І – ІІІ ступенів № 7 - колегіум» на чолі з заслуженим учителем України Людмилою Василівною Лісовою про життя і творчість та роки поневірянь нашої землячки Надії Віталіївни Суровцової. 
Хронологію її долі можна умовно поділити на три періоди:
-         Буремна юність (1896 - 1926) – це вир емоцій, подорожі, пошуки, надбання.
-         Випробування (1927 - 1957) – це втрати, розчарування, болі, страждання її сильної особистості.  У 1927 р. сталінські опричники безпідставно заарештували її, без суду ув'язнили й відправили на заслання, де вона перебу­вала до 1954 р.
-    Повернення назавжди (1957 – 1985) – це творче загартування, письменницький концтабір.
Як бачимо, тридцять років Надії Віталіївни пройшла в тенетах сталінських таборів, але це не зламало патріотичний дух і силу волі Надії, повернувшись на волю, вона активно займається літературною та громадською діяльністю в  Умані.
            Надія Суровцева залишила по собі імпресіоністську прозу, публіцистику, меморіальну книгу «Спогади», епістолярну книгу «Листи».
            Ці документи, як і спогади про тих, хто був особисто знайомий з нею, у черговий раз переконують: Надія Віталіївна дійсно легендарна жінка. Для всіх вона була своєрідним взірцем вихованості, інтелігентності, це був еталон, до якого мало хто міг дотягнутись. Нині в Умані,в будинку, де жила Надія Віталіївна відкритий музей. Вході заходу пройшло літературне читання "Моє літературне відкриття", основане на творчості Надії Суровцової.























Немає коментарів:

Дописати коментар