ХРИСТОС НАРОДИВСЯ!

СЛАВІМО ЙОГО!

 

Різдво вважають святом сім'ї, його традиційно святкують у родинному колі. Можна сказати, що період приготування до Різдва - це Богом благословенний час для того, щоб забути старі образи, перепросити тих, кого ми могли образити, подякувати тим, хто зробив нам добро чи просто був поруч з нами протягом цього року.

Від покоління до покоління передавались традиції святкування Різдва Христового. Обов'язковим атрибутом Різдва у наших дідів та прадідів було вистилання долівки дому сіном, а столу соломою, що було символом ясел, на які поклали новонародженого Христа. Ще однією цікавою традицією святкування Різдва була милостиня. Роздавання милостині робило Різдво часом найбільшої радості для усіх людей, адже святковий настрій наповнював як тих людей, які давали її, так і тих, які завдяки їй мали можливість відсвяткувати Різдво. Святим обов'язком та найбільшим щастям на Різдво було прийняти у дім бідного чи сироту і, що важливо, їх не просто приймали до дому, а ставились, як до рідного.

До 80-річчя від дня народження

 Василя Стуса

Митець потрібен своєму народові та й усьому світові тільки тоді, коли його творчість зливається з криком його нації.

В. Стус

Народився 8 січня 1938 року в селі Рахнівці Гайсинського р-ну Вінницької обл., одружений (дружина – Валентина В. Попелюх, нар. 18 червня 1938 р.; син Дмитро, нар. 15 листопада 1966 р.), поет, публіцист.

Закінчив Донецький педагогічний інститут, служив в армії, працював учителем, робітником. В 1964 р. став аспірантом Інституту літератури АН УРСР, звідки його звільнили в вересні 1965 р.

Його поезії і статті були друковані майже в усіх республіканських періодичних виданнях. За виступ на захист заарештованих українських інтелігентів був постійно переслідуваний.

У червні 1966 р. був звільнений з посади старшого наукового співробітника Державного історичного архіву в Києві. Перед першим арештом працював старшим інженером. Був заарештований у січні 1972 р. і засуджений у Києві у вересні того ж року до 5 р. табору суворого режиму і 3 р. заслання. Ув'язнення відбував у концтаборі в Мордовській АРСР, а заслання в Магаданській обл. Після повного відбуття строку покарання повернувся на Україну і жив у Києві.

В жовтні 1979 р. став членом Української Гельсінкськоі Групи. За участь в Групі був заарештований у травні 1980 р. і засуджений того ж року до 10 р. ув'язнення і 5 р. заслання. Покарання відбував у концтаборі ч. 36-1 в Пермській обл., де важко хворів. Помер у тому ж концтаборі 4 вересня 1985 року.

Великий миротворець всіх народів

(19 грудня – День святого Миколая)

19 грудня в Україні відзначають День Святого Миколая. Святий Миколай – один із найшанованіших святих церкви – чудотворець, заступник бідних, захисник дітей, а також покровитель мандрівників. Миколая Чудотворця вважають найближчим до Бога святим. Він посередник між Богом і людьми.

Народні прикмети на 19 грудня:

- Який день на Миколу зимового, такий і на Миколу літнього.

- У кожному році два Миколи: до першого Миколи не буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи.

- Як впаде великий іній - на гарний врожай хліба.

- Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.

- Морозяний день - на уроду хліба й городини.

- З цього дня підходять другі морози - Миколині: "На Студеного Миколу снігу навалить гору".

- Якщо в день Миколая замітає слід, дорозі не стояти від Миколи до Різдва.

- Скільки дає день Миколая снігу, стільки буде трави на Миколу теплого. 

Солдати ХХІ століття

Сьогодні, 6 грудня в Україні відзначається День Збройних сил України. Святковий  день в честь ЗСУ встановлений відповідною постановою в 1993 році. Дата пов'язана з прийняття Закону "Про Збройні Сили України" в 1991 році.

Збройні сили України — це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору в межах територіального моря України.

Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України є Президент України. Безпосереднє керівництво Збройними силами України в мирний та воєнний час здійснює Головнокомандувач Збройних Сил України.

Що таке ВІЛ, і що таке СНІД? У чому різниця?

ВІЛ - це Вірус Імунодефіциту Людини, який вражає, в основному, імунну систему. СНІД - це Синдром Набутого Імунодефіциту, що є кінцевою стадією ВІЛ-інфекції. А якщо коротко, то ВІЛ-інфекція - це та стадія хвороби, коли вірус знаходиться в організмі, руйнує імунну систему, але ще немає зовнішніх проявів. СНІД - це стадія хвороби, коли організм людини вже не в змозі боротися з різними захворюваннями. Вони прогресують, і в результаті цього наступає смерть.

Чи можна заразитися ВІЛ /СНІДом через спілкування?

Існує три шляхи передачі ВІЛ-інфекції:

• через кров, секрети і виділення;
• статевим шляхом;
• від матері до дитини.

Заразитися ВІЛ не можна: через рукостискання, обійми; через кашель або чхання; при використанні суспільного телефону; при відвідинах хворого в лікарні; через укуси комах; при користуванні суспільним туалетом; через їжу і посуд при сумісному мешканні; при купанні в басейні, лазні або ванні; через білизну і одяг.

Світ ловив мене, та не спіймав

(295 р. з дня народження Г.С. Сковороди) 

Народився 3 грудня 1722р. у селі Чорнухи на Полтавщині.

         Навчався у дяка-скрипаля на привілейованому становищі, співав у церкві.         

Вищу освіту отримав у Києво-Могилянській академії.

У 20 років поїхав до Петербургу, де прославився музично. Повернувшись їде у 3-річну подорож по світу.

Працював у Переяславському колегіумі, потім – домашнім вчителем. Працював професором у Переяславі, в Харкові, приватно перекладав Плутарха, писав свої твори.

З 1769р. став мандрівним педагогом-просвітником. Останні десятиріччя – це роки його слави. У філософських діалогах і трактатах біблейська проблематика переплітається з ідеями платонізму та стоїцизму. Зміст людського існування — подвиг самопізнання.

Передбачив свою смерть: «Він пішов у свою кімнатку, перемінив білизну, помолився Богу і, підложивши під голову свої писані праці і сіру свитку, ліг, зложивши навхрест руки. Довго чекали на нього з вечерею. Сковорода не з’явився. Другого дня вранці до чаю теж, до обіду так само. Це здивувало господаря. Він насмілився увійти до Сковороди, щоб розбудити його; одначе Сковорода лежав уже холодний закостенілий.»

Це сталося  9 листопада 1794 року в селі Пан-Іванівка (зараз Сковородинівка) Золочевського району Харківської області.

Толерантність і духовна безпека молоді

Толерантність - це здатність без агресії сприймати думки, поведінку, форми самовираження та спосіб життя іншої людини, які відрізняються від власних.

Виникла толерантність у західній цивілізації на релігійному рівні. Виникнення цього терміну пов'язують з підписанням Нантського едикту.

Передусім толерантність означає доброзичливе та терпиме ставлення до чогось. Основою толерантності є відкритість думки та спілкування, особиста свобода індивіда та поцінування прав та свобод людини. Толерантність означає активну позицію людини, а не пасивно-терпиме ставлення до навколишніх подій, тобто толерантна людина не повинна бути терпима до всього, наприклад до порушення прав людини чи маніпуляцій та спекуляцій. Те що порушує загальнолюдську мораль не повинно сприйматись толерантно.

Тому потрібно розрізняти толерантну поведінку та рабську терпимість, яка не приводить ні до чого хорошого. Потрібно пильно розрізняти ці поняття, бо маніпулятори  закликають до лже-толерантності, оскільки людьми, які відносяться до всього лояльно легше управляти.

Отже, толерантність є доволі тонкою категорією, якої безумовно потрібно дотримуватись, оскільки вона визначає моральний, суспільний і демократичний розвиток суспільства.