Борюся за Україну словом

«Я давно зрозумів, що серйозні речі краще «продавати» через гумор»

Віталій Запека

     Сьогодні в нашій бібліотеці було гамірно, регітно та драйвово: до нас на творчу зустріч завітав сам Віталій Запека!

     Віталій Леонідович Запека — письменник, ветеран російсько-української війни. Фронт змінив не лише його життя, а й творчість. До 2015-го Віталій був фотохудожником, а під час служби в АТО почалась його кар’єра письменника. Саме історії війни стали основою його книжок, де часто розповідь ведеться від першої особи — і це може бути пенсіонерка, як у «Бабах на всю голову», маленька дівчинка, як в історіях про Полінку, або ж — собачка, як у романі «Цуцик».

     Як сказав про себе пан Віталій: «Маю два недоліки: геніальний і скромний», це його характеризує, як розумну, з тонким почуттям гумору непересічну людину. Він добре знайомий українським читачам за своїми влучними спостереженнями й незвичним підходом до реальності.

     Присутні на заході учні 6-Б кл Уманської гімназії №11(кл кер Тетяна Голоюх та провідний бібліотекар Алла Яковенко), учні 10,13,14,18 груп Уманського ПАЛ ( викладачі Ірина Мельник та Ольга Звіревич), здобувачі освіти Уманського гуманітарно-педагогічного фахового коледжу (заступник директора Валерій Падалка та зав. бібліотекою Наталія Мельничук) та студенти Європейського університету (викладач Світлана Рачинська)з цікавістю слухали розповідь Віталія Леонідовича про книги, про війну та про наше життя.

     У своєму мистецтві письменник чесний, відвертий і справжній, тому й підкорює публіку в будь-якому амплуа — казкаря для малечі чи воїна з бойовими історіями.  У творчості письменника відлунює складний, суперечливий досвід війни, на яку митець знову повернувся 25 лютого 2022 року. Автор не обмежується цією тематикою текстів, пропонуючи увазі публіки історії для дітей та абсурдистську прозу, що спонукає міркувати над різними життєвими питаннями.

      «Борюся за Україну словом»,- каже Віталій Запека. І це справді так. Адже його твори вчать нас, як стати кращими, любити свою країну та ненавидіти ворогів.

     Після зустрічі пан Віталій подарував нашій бібліотеці свою книгу «Цуцик», за що ми йому дуже вдячні.