Черкаська обл. м. Умань вул. Незалежності 1 тел. 04744 5-27-49 E-mail: centrallibrary19@gmail.com Facebook: https://www.facebook.com/profile.php?id=100022528305437

середа, 18 березня 2026 р.

 

Ідея свободи, правди і справедливості Надії Суровцової

     Громадська діячка, письменниця, журналістка Надія Суровцова – особистість легендарна й багатогранна.

     «Ця жінка була живою історією. <…> Її доля відзеркалювала всю героїку, велич і трагізм цілого століття». Так сказав український дисидент Кузьма Матвіюк про Надію Суровцову — дипломатку, перекладачку та історикиню.

     18 березня 2026 року минає 130 років з дня народження Надії Суровцової — громадської діячки та політв’язня, чия доля стала символом трагедії української інтелігенції. З нагоди ювілею нашої знаменитої землячки в читальній залі підготовлено історичний портрет «Ідея свободи, правди і справедливості Надії Суровцової».

     Надія Віталіївна - жінка зі ступенем доктора філософії Віденського університету — рівень визнання, який тоді мали одиниці українок — провела 30 років життя у радянських таборах.

     На початку “відлиги” Надія була звільнена і реабілітована, повернулась в Україну до батьківського будинку в Умані, де і прожила решту свого життя. І де вона, працюючи над історією міста, залишалася  центром тяжіння дисидентів, через що до кінця життя залишилася під наглядом КГБ.

     Надія Віталіївна підтримувала зв'язки із багатьма письменниками. В її уманському помешканні утворився своєрідний літературний салон, помітний осередок культурного обміну та генерації прогресивних ідей. За це вона і зазнавала цькування влади навіть на схилі літ.

     Надія Суровцова змогла написати і, попри всі складнощі та загрози, залишити для майбутніх поколінь спогади про свою непересічну життєву історію. Вони водночас і документ, і свідчення, і одкровення її особисті і її покоління.

     Надія Суровцова померла 1985 року в Умані. Вона не дожила до незалежності України, але її життєпис охопив майже всі ключові повороти ХХ століття — революцію, ГУЛАГ, цензуру, періоди надії й розчарування.

     Сьогодні її дім в Умані — музей. А «Спогади» — частина історичної пам’яті, яку вона виборола власним життям.

     Її життя — свідчення знищення української інтелігенції в радянські часи.




Немає коментарів:

Дописати коментар