Фундатор українського театру Іван Карпенко-Карий

     Напередодні 180-ти річчя з дня народження видатного українського драматурга, актора, театрального діяча і одного із засновників професійного українського театру Івана Карпенка-Карого, в читальній залі нашої бібліотеки організовано ювілейний віват-подіум «Фундатор українського театру Іван Карпенко-Карий».

     Його творчість справила величезний вплив на розвиток української культури кінця ХІХ – початку ХХ століття, а його драматичні твори, сповнені глибокого розуміння соціальних проблем і людських характерів, стали класикою української літератури. Карпенко-Карий є символом національного театрального мистецтва, яке втілює дух боротьби за незалежність, соціальну справедливість та утвердження національної ідентичності.

     Він любив життя, попри усі труднощі: «А якби не було смутку в житті, то люди не знали б ні веселощів, ні радощів! Тільки через те, що смуток є, радощі та веселощі любі чоловікові».

     Карпенка-Карого вважають одним із батьків українського театру. Він був новатором у використанні живої народної мови в театральних постановках, що зробило його твори ближчими до глядачів.

     Разом із Кропивницьким, Садовським і Саксаганським створив перший професійний український театр, відомий як «театр корифеїв». Іван Карпенко-Карий, справжнє ім'я якого Тобілевич,  використовував понад 20 псевдонімів, володів кількома мовами, а також був арештований царською владою за революційну діяльність.

     Карпенко-Карий написав понад 18 п’єс, які включають як комедії, так і драматичні твори. Вони стали основою для розвитку українського театру. Його комедії відзначаються гострим гумором і сатирою, які не втратили актуальності й сьогодні. Найвідоміші п'єси — «Мартин Боруля», «Сто тисяч» та «Хазяїн».

     Твори Карпенка-Карого продовжують ставити в театрах, а його образ є прикладом культурного діяча, який присвятив своє життя боротьбі за збереження української мови і культури.

     Ця постать в українській культурі справді унікальна. Відомий драматург та актор, Карпенко-Карий залишив потужний спадок, який досі викликає інтерес науковців, дослідників та любителів театру.