Читаємо сучасне і майбутнє: незалежність у слові

     Напередодні Дня Українського Прапора та 34-ї річниці Незалежності України центральна бібліотека для дорослих разом із творчою інтелігенцією нашого міста провели перший літературник у бібліотеці «Читаємо сучасне і майбутнє: незалежність у слові».

     Ведучий Василь Денисюк наголосив про важливість таких зібрань для культурного розвитку міста, про необхідність для поетів поділитися своїми новими творами на широкий загал.

     Тетяна Лопушан озвучила ідею і пропозицію: написати візію кам’яного віку на Уманщині, оформивши археологічні знахідки у поезію чи прозу від наших митців художнього слова, запросила всіх бажаючих відвідати екскурсію, побачити залишки древньої культури нашого краю.

     Поети ділилися з присутніми своїми творами, віддаючи часточку своєї душі і залишивши тепло та приємні відчуття.

      Наталія Сорокіна принесла спокій та приємні відчуття, читаючи свої вірші.

     З гордістю прозвучали рядки поезії Галини Сипливої «Цінуймо рід і пращурів своїх!».

     Олег Рибак зазначив: «Хай про мене мої вірші скажуть».

     Наша колега – бібліотекар Альона Корчагіна – поетично зазначила, що «краса у великих вчинках».

     Юрій Кисельов прочитав свій переклад з оригінала поезії Р.Кіплінга «Якщо».

     Як сказала сама поетеса Софія Кримовська, сьогодні буду читати ліричне і іронічне – аудиторія була в захваті.

     Людмила Ситник з любов’ю та натхненням декламувала свої твори про прапор України, про велич нашої країни.

     Ірина Хлистун занурила присутніх у філософські роздуми про життя, читаючи свої твори.

     Олена Коржовська емоційно, щемко розкрила у своїй поезії, яка «неповторна краса мого краю»,  «тут сліпий починає бачити».

     Тетяна Ріпко, читаючи свої коротенькі твори, зазначила, що «Світ - один, людина - особистість».

     Віра Кротенко поділилася з присутніми своїми думками з твору «Надбання мого роду».

     Ігор Урбанський виразив свій бунтарський дух та душевні переживання , прочитавши авторську поезію.

     Василь Музика – патріот України, борець за нашу незалежність – з вірою в мистецтво та силу слова, передав іскринку своєї душі, читаючи патріотичний вірш Слободяника.

     Галина Сівко зазначила, що наші душі передають один одному тепло під час таких зустрічей.

     Підсумували захід Тетяна Лопушан та Леонід Козинський зазначивши, що література має право бути різною та потрібно зберігати ті здобутки, що у нас є, і хай іде в люди поетичний рядок наших майстрів слова.

     І, звичайно, висловлюємо велику шану і подяку нашим мужнім воїнам за можливість збиратися і спілкуватися в такий непростий для нашої України час.

     Слава Україні! Героям слава!