Міжнародний день рідної мови

 

 

 

"Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.
Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна
і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося,
то матимемо дуже невтішну перспективу".
Ліна Костенко

      21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Свято було започатковано в листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в Парижі.
   У світі налічується безліч мов. За попередньою оцінкою їх кількість становить близько 6 тисяч. Мова кожного народу самобутня, розкриває менталітет і традиції нації, формує свідомість людини. Знання мови допомагає розширити кругозір, глибше проникнути в культуру іншої країни.
   Учені довели, що вік нашої рідної української мови – 7 тисяч років. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула. Для нас рідна мова – це не тільки безцінна спадщина, яка об’єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.
   Для усіх бажаючих та тих, хто прагне удосконалювати свої знання з рідної мови,  абонемент центральної бібліотеки для дорослих пропонує мовознавчу подорож: «Мова. Культура і ідентичність». Під час якої є можливість ознайомитись з походженням та історією української мови, культурою рідного слова, сучасною риторикою, цікавим мовознавством та іншими мовознавчими матеріалами.

    Крім цього в  читальній залі відбулася година спілкування  з військовослужбовцями ЗСУ.

Бібліотекар ознайомила з історією започаткування Міжнародного дня рідної мови, а також цікавими фактами. Один з гостей продекламував власного вірша про те, що мова зміцнює дух і допомагає виконувати свої завдання. Директор УМЦСБ Анатолій Карасевич презентував авторські поезії про велич української мови. Присутні оглянули виставку «Краса і сила української мови».

     Мова – духовний скарб нації. Тож давайте не забувати, що збереження мови не просто залежить від кожного з нас, а є нашим обов’язком, своєрідним внеском у збереження національної культурної спадщини. Тому закликаємо усіх – шануйте і любіть рідну мову,  піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь! 

 

Соціальні гарантії для ветеранів російсько-української війни

     Раніше слово «ветеран» здебільшого асоціювалося з людиною похилого віку, яка воювала під час Другої світової війни. Однак після 2014 року воно набуло додаткових значень. Сьогодні це не лише наші прадідусі та прабабусі — це батьки, брати та сестри, сини та доньки, які захищають свободу і незалежність України у сучасній російсько-українській війні. Українське суспільство має навчитися з особливою увагою підтримувати своїх захисників і допомагати їм.

     Багато з них потребуватимуть програм реабілітації та реінтеграції, які мають забезпечити держава і суспільство.

Держава, навчальні заклади, громадські організації та просто небайдужі громадяни допомагають ветеранам уже під час воєнного стану, розбудовуючи систему підтримки та комфортного життя для наших захисників і наступних поколінь.

     Правовий куточок «Соціальні гарантії для ветеранів російсько-української війни», що експоновано в читальній залі нашої бібліотеки, допоможе розібратися в юридичних та соціальних аспектах державних ініціатив, які сприяють адаптації ветеранів до мирного життя.

     Українські військові зробили неоціненний внесок у життя нашої країни, тому ми прагнемо забезпечити ветеранам та їхнім родинам підтримку, яку вони заслуговують після виконання свого обов’язку перед країною.

 

Історичний четвер у бібліотеці з Ігорем Кривошеєю

     Напередодні 3-ї річниці з часу повномасштабного вторгнення росії в Україну в нашій бібліотеці відбулася зустріч з професором кафедри всесвітньої історії та методик навчання УДПУ Ігорем Івановичем Кривошеєю.

     «Українські війни за незалежність від Московії(Росії): від середньовіччя до сьогодення» - такою була тема лекції на цей раз.

Ігор Іванович допоміг розібратися учням Уманського ПАЛ в складних історичних питаннях стосовно відносин між Україною та росією.

Історія протистояння нашої країни з росією дуже довга. Завжди московити прагнули загарбати нашу територію.

     Ігор Кривошея у своїй лекції дав відповідь на такі важливі питання:

 коли виникла Україна та росія;

що таке «геноцид»;

як проводились депортації українців;

винищення нації під час Голодоморів;

 про політику «м’якої сили» та знищення носіїв української мови;

обґрунтував ідею імперської росії;

як трактувати сучасну війну.

     Свою історичну розповідь професор Кривошея пов’язував із нашим краєм та містом.

Потрібно знати більше інформації про минуле України, аналізувати її, щоб росіяни не змогли більше маніпулювати нами.

Ігор Іванович розвінчував міфи росії по відношенні до України,  розповідаючи правдиві історичні факти.

     Велику увагу лектор приділив питанню сучасної  російсько-української  війни. Коли відбулася анексія Криму - це вже був початок великої війни. Ми, наше покоління, зараз живемо у важливих історичних подіях. І зараз перед нами стоять питання: «Чи виживе Україна? Чи зостанеться суверенною державою?».

     Простого розв’язання цієї проблеми немає, але згуртованість, героїзм та жага до свободи роблять наш народ непереможним. Тому з вірою в перемогу продовжуємо робити все, щоб цей день настав якомога швидше.

 

Цікаві долі славетної родини

     Обличчя історії України формують особистості. Це ті видатні історичні постаті, які залишили свій важливий внесок в історії та стали гордістю України.

     Яскравим прикладом цього є потужний і патріотичний рід Симиренків. Родина відома своєю корисною діяльністю, багатьма меценатами та благодійниками. Багато добрих справ зробили Симиренки для української культури: допомагали утриманню хору В. Лисенка, етнографічним дослідженням П. Чубинського, фінансували видання газет і журналів українською тощо. П’ять поколінь Симиренко – це цвіт української нації.

     Симиренки – родина славних земляків, успішних підприємців і меценатів, котрі вийшли з кріпаків та успішно розбудовували Україну. Із клаптика землі на Черкащині, який купив колишній козак Степан Симиренко, його діти й онуки виростили цілу цукрову імперію. А пізніше – стали засновниками наукового садівництва в Україні.

     У родині шанували українські народні традиції, дітей виховували в повазі до славетної історичної минувшини.

     Одним із талановитих представників цієї родини був Левко Платонович Симиренко – людина енциклопедичних знань і високої європейської культури.

     Український помолог Левко Симиренко народився 18 лютого 1855 року на хуторі Мліїв (нині Черкащина), в родині Платона Симиренка, промисловця-цукрозаводчика, одного зі засновників раціонального садівництва в Україні.

      Саме Платон Симиренко, батько Левка Симиренка, був не лише талановитим підприємцем, а й садівником. У своїх садах у Млієві він вирощував й удосконалював різноманітні плодові сорти. Тож не дивно, що його син, Левко став одним із найвідоміших українських помологів.

     Найвідоміший плід його праці – сорт яблука Ренет Симиренка, названий на честь батька, Платона Симиренка. Ці зелені яблука відомі кожному українцю.

     Його життя було прикладом служіння науці. Він створив перший в країні помологічний розплідник, який мав колекції плодових, горіхоплідних, ягідних і декоративних культур, підготував тритомну працю «Кримське промислове плодівництво», створив вітчизняну наукову школу садівництва та розплідництва, підготував першу вітчизняну наукову роботу «Помологія», що побачила світ лише через 40 років після вбивства ученого.

     Краєзнавчий куточок «Цікаві долі славетної родини», що експонується зараз в читальній залі нашої бібліотеки, присвячений 170-й річниці від дня народження нашого славетного земляка – Левка Платоновича Семеренка.

     Тож запрошуємо відвідати нашу бібліотеку та ознайомитися з цікавими фактами життя та наукової діяльності видатного українського вченого - садівника, який здобув світову популярність.

 

Творча зустріч з митцем

     В центральній бібліотеці для дорослих відбулася творча зустріч поета-пісняра Кошельника Василя Івановича з членами народознавчого клубу «Світлиця», що діє при бібліотеці.

     Теплий, задушевний тон надав зустрічі пан Василь, який продекламував свої вірші і підняв присутнім настрій своїми авторськими піснями про кохання та поділився секретами, як стати щасливим.

     Майстерно та професійно під акомпанемент баяна митець-аматор проникливо та відверто виконував свої пісні, не залишивши байдужими присутніх, які підспівували автору.

     Учасниці клубу «Світлиця» подарували нам хвилини насолоди, виконавши ліричні українські народні пісні.

     Директор УМЦСБ Карасевич А.О. прочитав свої вірші про Україну, створивши атмосферу любові до своєї матінки-землі та віри в перемогу.

     Такі зустрічі надихають на подальшу співпрацю з творчими людьми  для збереження українських традицій навіть у такий, непростий для нас час.

 

   Інтернет - залежність

хвороба ХХІ століття

      Суспільство звернуло увагу на  проблему безпечного інтернету багато років тому, коли мережа стала не просто системою комунікації, а й каналом розповсюдження ворожого та шкідливого, а дуже часто жахливого контенту. 170 країн офіційно підтримали Safer Internet Day.

   Отож, у 2004 році Єврокомісією був заснований День безпечного Інтернету, який традиційно святкується у вівторок другого тижня лютого з 2004 року. У 2025 році це припадає на 11 лютого.

     З нагоди цієї події на абонементі  центральної бібліотеки для дорослих підготовлено  «Хвилину корисної інформації : «Інтернет- залежність  - хвороба ХХІ століття». Це виставка літератури та спілкування з користувачами   книгозбірні.

В експозиції виставки представлені документи з питань правового та безпечного використання Інтернету. Запропоновані увазі користувачів видання допоможуть дізнатися про права людини в інтернеті, їх можливі обмеження і доступні засоби правового захисту.

Монографії та публікації наводять приклади основних ризиків та загроз для користувачів всесвітньої мережі: дитячої онлайн-безпеки, яка є пріоритетною для розвинених країн.

Правила розумного користувача Інтернету:

1.    Поводьтесь в Інтернеті чемно і не ображайте інших.

2.    Залишайте негарні веб-сайти.

3.    Зберігайте свій пароль в таємниці.

4.    Шукайте цікаві веб-сайти й діліться посиланнями зі своїми друзями.

5.    Можна бути легко обманутим отож, не повідомляйте своє реальне ім’я, адресу й номери телефонів.

6.    Не вірте всьому, що кажуть про себе віртуальні знайомі.

7.    Обмежуйте свій час перебування в соціальній мережі.

8.    Використовуйте антивірусні програми.

9.     Не робіть протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.

10.         Будьте  обережними зі своїми віртуальними друзями.

11.         Не шкодьте і не заважайте іншим користувачам.

     Цей захід проводиться з метою залучити до дій кожного, хто відіграє свою роль у створенні кращого Інтернету для всіх. Більше того, це запрошення для всіх до поважливого онлайнового спілкування задля забезпечення найкращого цифрового досвіду.

     День безпечного Інтернету надає унікальну можливість для проведення заходів з безпеки онлайн разом зі всім світом: як у закладі освіти, бібліотеці, громадській організації, так й в органах влади, бізнесових організаціях.

Газета – вікно у світ

     До послуг користувачів наша бібліотека передплачує понад 30 назв періодичних видань, що різняться між собою за тематикою, віковою та цільовою ознакою. В читальній залі нашої бібліотеки був проведений огляд періодичних видань «Газета – вікно у світ».

     Сучасна періодика – це носій найновішої, актуальної і об’єктивної інформації. Головним її завданням є надання інформації читачам та виховання в них основ інформаційної культури.

     Кожен читач обирає свій інформаційний простір, і газетам в списку вибору теж є місце.

     Газети відіграють дуже важливу роль у житті сучасної людини. Ми читаємо газети, щоб одержати інформацію про події, що відбулися чи будуть відбуватися в нашій країні та у світі. На сторінках газет публікуються статті про історичні події, суспільних діячів минулого і сьогодення. Газети мають унікальну здатність накопичувати інформацію, служити свого роду пам'яттю людства.

     Саме газета виховує в суспільстві почуття громадянської гідності, налаштовує людей на те, що вони не тільки можуть, а й повинні впливати на можновладців.

     Запрошуємо завітати до нас в центральну бібліотеку для дорослих та насолодитися читанням не тільки книг а й нових періодичних видань, що виписує наша книгозбірня.