Умань: в сучасному і минулому :

«Що я знаю про рідне місто?»

Умань - місто маленьке. Зрозуміло, тільки з географічної точки зору - так, принаймні, вважаємо ми, уманчани. Для тих, хто ніколи тут не бував або був недовго, Умань   асоціюється, насамперед, з її історичними місцями: дендрологічним парком «Софіївка» та історико-культурним центром «Могила цадика Нахмана». Значення цих місць в історії, політиці, економіці, та й у повсякденному житті міста і кожного його мешканця величезне. Про них говорять, пишуть книги, знімають фільми.

Але Умань - це не лише історичні пам'ятки. Умань стала рідною домівкою. Для багатьох поколінь людей різних національностей, в тому числі і євреїв. Колись в місті були цілі єврейські квартали - десятки затишних вулиць і вуличок. Про них майже ніхто не знає. Більшості уманчан, що живуть в сучасному місті, як правило, відомі лише їх назви, але вони нічого їм не говорять.

Умань  та її старовинна архітектура - захоплююча цікава книга, багато сторінок якої ще не прочитані. Писалася ця книга представниками різних народів і культур. Якщо врахувати, що на вигляд міста наклали відбиток смаки та інтереси сучасників, модні течії і пошуки нових ідей, то для історика і мистецтвознавця дослідження міської забудови - завдання не з простих.

Основи життя – мій головний закон

        У 1996 році Верховна Рада України, висловлюючи суверенну волю громадян нашої держави і спираючись на багатовікову історію українського державотворення, на світовий досвід, прийняла Основний Закон України — Конституцію, яка стала реальною і дієвою основою розбудови незалежної демократичної держави як повноправної учасниці світового співтовариства.
        Конституція увійшла в суспільне життя як головний оберіг державності і демократії, гарант незалежності і соборності України. Її найвища юридична сила, верховенство права, політична, економічна та ідеологічна багатоманітність — фундаментальні засади, на яких ґрунтується сьогодення і вибудовується майбутнє українського народу.

НЕ 22 червня 1941 року, А 1 ВЕРЕСНЯ 1939-го

Розпочалась Друга світова війна

 

Початок Другої світової війни: як це було

Практично кожен знає, коли почалася Друга світова війна. Так, саме 1 вересня сталася Глейвицька провокація, яка і була приводом для Німеччини напасти на Польщу. І в річницю цієї трагічної події ми вирішили розповісти вам більше про неї.

Як почалася Друга світова війна, або що таке Глейвицька провокація

Тоді фашистська Німеччина вже була повністю готова до повномасштабного вторгнення до Польщі, але їм не вистачало приводу. Але на допомогу Гітлеру прийшов Рейнхард Гейдріх, який ще в 1938 році придумав операцію "Консерви". Полягала вона в тому, щоб переодягнутися в польську військову форму, захопити польську радіостанцію і в прямому ефірі проголосити антинімецький позов польською мовою.

Ідея, до речі, з'явилася під час Судетської кризи. Але тоді Велика Британія і Франція пішли на поступки, підписавши Мюнхенську угоду. І застосування для "Консерви" не знайшлося.

Але, коли Гітлер доручив Гейдріху зробити провокацію в Польщі, той не відмовився.

Згідно з планом Гейдріха співробітники СС, переодягнені в польську військову форму, повинні були напасти на радіостанцію в Глейвіце (тепер Глівіце, Польща) і передати в ефір антигерманські позови польською мовою; напасти на лісництво в Пинчене північніше Кройцбурга (тепер Ключборк, Польща); на ділянці кордону між Глейвіцем і Ратибором (тепер Рацибуж, Польща) знищити митний пункт.

Тоді загиблими були ув'язнені концтаборів. А кодовою фразою початку операції була "Бабуся померла".

1 вересня 1939 року, в одному з готельних номерів пролунав телефонний дзвінок, і єдина фраза: "Бабуся померла". Це було о 19:40. Сама операція почалася о 20:00. Тоді Науйокс увірвався з підлеглими на радіостанцію, зв'язав робітників і помістив у підвал. І через 4 хвилини на польському радіо пролунав «полум'яний позов» польською мовою на тлі пострілів.

Наступного дня Адольф Гітлер заявив, що Польща порушила німецькі території, і оголосив війну з нею.
Це і послужило початком Другої світової війни.

Література рідного краю

30 травня 2018 року студенти 1 курсу УГПК ім. Т.Г. Шевченка завітали до центральної бібліотеки для дорослих на гостину до відомих поетів і письменників нашого краю.

Завідуюча відділом обслуговування Зуб І.В. розповіла коротко про роль сучасної української літератури на сучасному етапі.

Перед студентами було проведено інформаційний огляд виставки «Література рідного краю», під час якого користувачам відкрилися сторінки творчості поетів і письменників.

А почесні гості: О. Павленко, Н. Михайлова, В. Шабаліна, Д. Безверхній ознайомили присутніх зі своїм життєвим шляхом та творчістю.