Чорнобиль не має минулого часу

Чорнобильська АЕС, розташована за 110 км на північ від Києва, збудована у 1976 році. Вона мала чотири реактори. Увечері 25 квітня 1986 року група інженерів проводила непідготовлений технічний експеримент на четвертому реакторі. Під час дослідження потужність реактора була на 7% нижчої від норми, а контрольні пристрої взагалі вимкнено.

26 квітня на четвертому реакторі пролунало два вибухи. Причина катастрофи – перегрівання реактора й накопичення великої кількості газів, що з'явились під час неконтрольованої реакції. Унаслідок катастрофи в довкілля потрапило 7 т ядерного палива.

З нагоди річниці аварії на ЧАЕС хочемо пригадати маловідомі факти про катастрофу:

– сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж під час вибуху в Хіросімі в 1945 році;

– на ліквідацію наслідків вибуху було мобілізовано 600 тисяч осіб з усього Радянського Союзу;

– для гасіння пожежі застосовувалися вертольоти, що скидали спеціальні суміші для гасіння і запобігання ланцюговій реакції, а також пісок і глину. Надалі виявилося, що вони, можливо, ще більше підвищили температуру реактора. Пожежу погасили тільки 9 травня;

– дороги в зоні відчуження без єдиної вибоїни. Рівне асфальтне покриття покладено для того, щоб уникнути розкидання радіоактивних відходів, які перевозять у вантажівках на дослідження або зберігання. Відповідно до регламенту, ці машини повинні пересуватися зі швидкістю не більш ніж 40 км/год, щоб вантаж не розсипався;

– журнал Forbes визнав зону навколо Чорнобильської АЕС одним із "суперекстравагантних туристичних місць, де можна і відпочити, і побачити те, чого більше немає ніде у світі".

Наслідки аварії на Чорнобильській АЕС ліквідують досі. Щоб хоч якось знизити рівень радіації, на четвертому енергоблоці 29 листопада 2016 року побудовано новий саркофаг. Споруда прослужить 100 років і дасть змогу розібрати реактор, а потім "поховати" його частини.

2018 рік оголошено роком охорони культурної спадщини в Україні. Тож, 18 квітня в приміщенні Уманської центральної бібліотеки для дорослих відбулось засідання круглого столу «Перлини Умані». Бібліотеки, як хранителі культурно-краєзнавчої спадщини, розробили план заходів на задану тему, оформлені постійно діючі виставки, усі події висвітлюватимуться у місцевих ЗМІ.

Хай квітує земля українська

(22 квітня – Міжнародний день Землі)

Саме 22 квітня люди у всіх куточках нашої планети мають нагоду замислитися про збереження оточуючого середовища, багатств природи. А також, про необхідність порозуміння між людьми та об’єднання зусиль заради досягнення миру і добробуту для всіх жителів Землі.

Цю дату у 2009 році запропонувала Генеральна Асамблея ООН, і День Землі увійшов до офіційного переліку всесвітніх знаменних дат. До того це було неофіційне свято, яке відзначалося не у квітні, а 21 березня – в день весняного рівнодення. Починаючи з 1970 року, активісти і просто небайдужі люди у США влаштовували у цей день природоохоронні заходи та різноманітні акції. Робили вони це заради того, щоб пригорнути увагу до питань екології довкілля та здорового способу життя. У 1990 році до подібних акцій долучилися інші країни світу – саме тоді День Землі став міжнародною датою. День Землі має неофіційний символ – це зелена грецька літера Тета на білому тлі, а неофіційний прапор – зображення земної кулі на темно-синьому тлі.

Великдень, Пасха, Христове Воскресіння - найочікуваніше світле весняне свято. З Великоднем традиційно пов'язана значна кількість народних повір'їв, прикмет і обрядів, які формувалися століттями.

Традиції Великодня 2018 в Україні

Спати у ніч на Великодню неділю не прийнято, а потрібно сходити до церкви на вечірню службу.

Після 12 години ночі священики одягають святкове вбрання і оголошують: "Христос воскрес!".

Тоді відбувається освячення всього, що християни принесли у великодніх кошиках: паски, крашанки, сир, масло та свічок.

Святковий сніданок починають з освяченого яйця та шматочка паски. І тільки після цього ласують м’ясними та рибними стравами.

Другий день Великодня – це Світлий Понеділок. Також його називають "поливаним", адже у цей день молодь йде "поливати" своїх рідних і бажають їм щасливих свят.

Якщо у Світлий Понеділок ішов дощ, наші предки вважали, що таким буде й літо.

Світлий Вівторок – це третій день Великодня. У цей день віряни продовжують святкувати Пасху і починають ходити на гостини та розважатись.