110 років з Дня народження І. Вільде

Доля не минула її ласкою, але, тамуючи біль, вона зігрівала втомлені душі своїх читачів, кликала народ до боротьби і вірила в свою Україну самостійну і незалежну, омріяну та оплакану вічним патріотським серцем. Вона вміла прихиляти до себе людей і не боялася впускати незнайомців у душу. Вона – Ірина Вільде, або ж Дарія Дмитрівна Полотнюк, відома українська письменниця, громадський діяч, лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка, і зрештою, проста сильна, незламана українська жінка, що не боялася кинути виклик життєвим труднощам.

Сьогодні мало хто знає, що «Вільде» в перекладі з німецької означає «дика» і «бурхлива», а ім'я Ірина – давньогрецькою перекладається як «мир, спокій». Вона й не дивно, бо саме ці дві риси ще змалку яскраво поєднались у характерні Дарії Полотнюк, дочки відомого галицького письменника Дмитра Макогона. Ось так і народився майбутній псевдонім «Ірина Вільде», яким письменниця і підписала свої перші оповідання у 1926 році «WILDE» - в сприйнятті самої авторки – щось незвичне та специфічне на тлі тогочасної галицької літератури. Таким чином, ще в юному віці, всупереч усім ганебним заборонам, Дарія вперто крокувала до великої та гідної письменницької звитяги.