Бібліотекарі, завдяки організації Червоного Хреста м. Умань, пройшли навчання з надання першої домедичної допомоги. Спасибі Валентині Андріївні Чорній за цікаву, інформативну зустріч. Ось уже 100 років Всеукраїнська організація Червоного Хреста в Україні допомагає людям, які потрапили у скрутні життєві обставини, стоїть на варті доброти та милосердя. Тож вітаємо членів організації з цим ювілеєм, нехай добро повернеться до Вас сторицею.

Материнські узори - обереги

     

Мамо моя рідна і єдина

Мамо моя рідна і єдина,
Ластівко добра і теплоти,
Я для тебе був і є дитина,
І для мене найдорожча ти.
Доки в грудях буде серце битись,
Втратити тебе я так боюсь.
Я на тебе хочу надивитись,
За здоров’я Богу помолюсь.
Скільки ти зазнала горя й муки
У своєму нелегкім житті!

Я цілую ці дбайливі руки,
Мозолисті, вмілі, золоті.
Хай поля-лани зерняться житом
І вруняться колосом без меж,
Скільки я на світі буду жити,
Ти в моєму серці не помреш!
Доки в грудях буде серце битись,
Втратити тебе я так боюсь.
Я на тебе хочу надивитись,
І чомусь ніяк не надивлюсь.

               Вишиванка як унікальний код твого краю

У культурі будь-якого народу є речі , які яскраво відражають його особливу національну  традицію .

Вишиванка - яскравий приклад і підтвердження цього.

Вишиванка не просто одяг, це оберіг, що об'єднує тих, хто серцем і душею вболіває за свою Батьківщину, пишається та поважає багаті традиції українського народу, прославляє безцінні культурні надбання на теренах нашої країни та далеко за її межами. 

Вона – символ здоров’я і краси, щасливої долі і родинної пам’яті, любові і вірності. Візерунок на вишиванці залежить від того, кому вона призначається: батькові чи братові, нареченому чи другові, парубку чи одруженому – кожному вручалась вишита сорочка з візерунком відповідної символіки.

Характерно і показово: символіка новітніх українських вишиванок у своїх образах збігається з орнаментами давніх трипільських часів. В цьому – спадкоємність наших культурних виявів.

         Вишиванка – це й оберіг людини від лихого ока та злих духів.

Нам пам'ять серцю не дає спокою

8–9 травня Україна традиційно вшановує День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У ці дні важливо нагадати про непересічну роль українців у перемозі Об’єднаних Націй у Другій світовій війні, висловити повагу всім борцям проти нацизму, увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у ці роки.

У ці травневі дні український народ, разом з Європою та світом, вшановує мужність і жертовність тих, хто пройшов палаючими фронтовими дорогами Другої світової війни, на чию долю випали тяжкі роки окупації та пекло нацистських концтаборів, хто в післявоєнні роки відроджував тисячі перетворених на руїни українських міст і сіл.

Внесок українського народу у перемогу над нацизмом неможливо переоцінити: понад 9 мільйонів осіб було забрано з України до радянських Збройних Сил, близько 4 мільйонів з них полягли в запеклих боях, рятуючи світ від нацистського поневолення. З нашою країною пов’язані основні вирішальні події на радянсько-німецькому фронті.

Чорнобиль не має минулого часу

Чорнобильська АЕС, розташована за 110 км на північ від Києва, збудована у 1976 році. Вона мала чотири реактори. Увечері 25 квітня 1986 року група інженерів проводила непідготовлений технічний експеримент на четвертому реакторі. Під час дослідження потужність реактора була на 7% нижчої від норми, а контрольні пристрої взагалі вимкнено.

26 квітня на четвертому реакторі пролунало два вибухи. Причина катастрофи – перегрівання реактора й накопичення великої кількості газів, що з'явились під час неконтрольованої реакції. Унаслідок катастрофи в довкілля потрапило 7 т ядерного палива.

З нагоди річниці аварії на ЧАЕС хочемо пригадати маловідомі факти про катастрофу:

– сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж під час вибуху в Хіросімі в 1945 році;

– на ліквідацію наслідків вибуху було мобілізовано 600 тисяч осіб з усього Радянського Союзу;

– для гасіння пожежі застосовувалися вертольоти, що скидали спеціальні суміші для гасіння і запобігання ланцюговій реакції, а також пісок і глину. Надалі виявилося, що вони, можливо, ще більше підвищили температуру реактора. Пожежу погасили тільки 9 травня;

– дороги в зоні відчуження без єдиної вибоїни. Рівне асфальтне покриття покладено для того, щоб уникнути розкидання радіоактивних відходів, які перевозять у вантажівках на дослідження або зберігання. Відповідно до регламенту, ці машини повинні пересуватися зі швидкістю не більш ніж 40 км/год, щоб вантаж не розсипався;

– журнал Forbes визнав зону навколо Чорнобильської АЕС одним із "суперекстравагантних туристичних місць, де можна і відпочити, і побачити те, чого більше немає ніде у світі".

Наслідки аварії на Чорнобильській АЕС ліквідують досі. Щоб хоч якось знизити рівень радіації, на четвертому енергоблоці 29 листопада 2016 року побудовано новий саркофаг. Споруда прослужить 100 років і дасть змогу розібрати реактор, а потім "поховати" його частини.

2018 рік оголошено роком охорони культурної спадщини в Україні. Тож, 18 квітня в приміщенні Уманської центральної бібліотеки для дорослих відбулось засідання круглого столу «Перлини Умані». Бібліотеки, як хранителі культурно-краєзнавчої спадщини, розробили план заходів на задану тему, оформлені постійно діючі виставки, усі події висвітлюватимуться у місцевих ЗМІ.

Хай квітує земля українська

(22 квітня – Міжнародний день Землі)

Саме 22 квітня люди у всіх куточках нашої планети мають нагоду замислитися про збереження оточуючого середовища, багатств природи. А також, про необхідність порозуміння між людьми та об’єднання зусиль заради досягнення миру і добробуту для всіх жителів Землі.

Цю дату у 2009 році запропонувала Генеральна Асамблея ООН, і День Землі увійшов до офіційного переліку всесвітніх знаменних дат. До того це було неофіційне свято, яке відзначалося не у квітні, а 21 березня – в день весняного рівнодення. Починаючи з 1970 року, активісти і просто небайдужі люди у США влаштовували у цей день природоохоронні заходи та різноманітні акції. Робили вони це заради того, щоб пригорнути увагу до питань екології довкілля та здорового способу життя. У 1990 році до подібних акцій долучилися інші країни світу – саме тоді День Землі став міжнародною датою. День Землі має неофіційний символ – це зелена грецька літера Тета на білому тлі, а неофіційний прапор – зображення земної кулі на темно-синьому тлі.