Фітовітальня «Рослини,

що допомагають не хворіти»

    Здоров’я - це життєва енергія, натхнення і задоволення від насиченого подіями життя. Це здатність ставити цілі й досягати їх, максимально реалізовувати свій потенціал.
  7 квітня міжнародне співтовариство відзначає Всесвітній день здоров'я. З нагоди цього свята та метою формування понять та переконань у необхідності збереження здоров’я, працівники центральної бібліотеки для дорослих  підготували фітовітальню «Рослини, що допомагають не хворіти».  

Відвідувачі мають можливість ознайомитися з виданнями про безпеку життєдіяльності людини, фізичну культуру, гігієну, здоровий спосіб життя. Доповнює виставку література  про корисні знання й поради, як зберегти і зміцнити своє здоров'я.

На вас чекають книги:

Ліки навколо нас.

Лікарські рослини на присадибній ділянці.

Від рослини – до людини.

У саду, на городі, пасіці..

Шукайте лікаря в природі.

Женьшень та інші..

 

  Бережіть себе і свій організм, радійте життю, набувайте хороших звичок, привчайте себе до активного і здорового способу життя, і пам'ятайте, що Ваше здоров'я - у Ваших руках.

 

«ЕМІЛЬ ЗОЛЯ – ВЕЛИКИЙ ЛІРИК НАШОГО ЧАСУ»

      2 квітня 2025 року світова спільнота відзначає 185- річчя від дня народження Еміля Золя.

       Французький письменник, класик світової літератури і один з найважливіших представників реалізму.

      Творча спадщина Золя багатогранна: декілька збірок оповідань, збірка літературно-критичних і публіцистичних статей, кілька драматичних творів, але першорядне місце займали романи. Романи Еміля Золя представляють важливу епоху в історії французької літератури.

      До уваги користувачів наша бібліотека пропонує тематичну поличку « Еміль Золя-найбільший лірик нашого часу». Також була проведена інформаційна година до 185-річчя від дня народження письменника.

 

Легенда українського

оперного співу

«У мене була мрія так заспівати українську пісню,

як ніхто інший, і я її здійснив.

Тому я – щаслива людина».

(Д. Гнатюк)

     28 березня виповнюється 100 років від дня народження українського оперного співака Дмитра Гнатюка.

     Все своє життя Гнатюк присвятив розвитку та популяризації національного оперного мистецтва і вихованню кращих українських митців. За видатні досягнення він був нагороджений численними відзнаками як радянської, так і незалежної Української держави.

      З його вуст і його голосу впізнавали й визнавали Україну. Немає іншого співака, який би подарував своєму народові стільки незабутніх перлин-пісень, які відразу ж ставали народними.

"Два кольори мої, два кольори", "Як тебе не любити, Києве мій!", "Дивлюсь я на небо та й думку гадаю"... Могутній баритон українського оперного співака, театрального режисера й педагога Дмитра Михайловича Гнатюка лунав як у рідній Україні, так і в усьому світі. Завдяки чуттєвому виконанню та невичерпній харизмі він завжди зривав овації!

     Був надзвичайно веселою, простою і щирою людиною з унікальними життєвими спогадами і незвичними історіями. З його слів, з його пісень можна було писати новітню історію України.

     Творча біографія Дмитра Михайловича – золота сторінка в історії українського вокального мистецтва другої половини ХХ століття, прекрасний зразок синтезу даного Богом великого таланту з великим устремлінням до творчості, помноженими на невтомну працю і вимогливість до себе. Маестро виступав на сцені ледь не до останнього подиху – до 91 року (його життя обірвалося в 2016-му). Він ні на мить не задумувався про те, аби відпочити на пенсії... Душа жадала співу!

     Пропонуємо вашій увазі ювілейну медіа-візитівку «Легенда українського оперного співу», створену працівниками нашої бібліотеки до 100-річчя від дня народження Дмитра Гнатюка.

Вечір поезії в бібліотеці

 

     Поетичний талант дає багато ,коли він поєднується із хорошим смаком і супроводжується сильною думкою.

     21 березня до Всесвітнього дня поезії своєю творчою думкою з нами ділилась Черкаська спільнота талановитих письменників, зокрема, член спілки журналістів України, поет  Звенигородщини і Шевченківського краю - Стрижиус  Василь Васильович, який особисто знав українського політика В'ячеслава Чорновола.

Неповторна атмосфера спокою і підтримки дозволила кожному зануритись у світ ліричної поезії у виконанні Ірини Хлистун, Олени Коржовської, Наталії Сорокіної, Ірини Порощук -Макаренко,  Альони Корчагіної,  Олени Хрипун - учасників низки патріотичних заходів історичної Уманщини.

     Кожен поет і поетка вразили своєю майстерністю та здатністю передати глибокий сенс через слово,зокрема, Кисельов Юрій -професор кафедри геодезії Уманського національного університету, доктор географічних наук, Ігор Урбанський, Софія Кримовська - відома поетка Уманщини, Музика Василь Іванович - ветеран російсько-української війни, Власюк Ніна Іванівна, Антоніна Пожарська , офіцер Збройних Сил України Володимир, які креативно ділились своїм поетичним словом.

    Жіночий вокальний квартет "Співаниця" - виконавці численних українських пісень, які є членами клубу "Світлиця",що діє при нашій бібліотеці, зачарували своїм мелодійним співом. Українські народні пісні торкнулися серця кожного.

Адже дійсно, наша ненька -Україна має таких талановитих поетів , музикантів, як Володимир Торчинський - автор та виконавець власних творів.

    Глядачі були дуже задоволені виступом та підтримували всіх виконавців бурхливими оплесками.

Неповторну атмосферу емоцій викликав вірш директора УМЦСБ Анатолія Карасевича "Філософія кохання".

    Наш поетичний вечір був сповнений довіри , затишку та взаєморозуміння.

Дякуємо всім присутнім, безпосередньо: Міновій Ірині Олександрівні, Бесарабу Миколі Никифоровичу, Тамарі Григорівні Цимбал та працівникам бібліотеки.

    Нехай кожен день буде для нас святом поезії ,а серце завжди відкрите для її дивовижних творінь.

 

 

Поетичний світ М. Рильського

     19 березня виповнюється 130 років з дня народження Максима Рильського -  поета-неокласика, одного з найвидатніших українських письменників літературного покоління початку ХХ ст. Понад 50 років він працював у літературі і залишив нам велику спадщину.

     Максим Рильський — цікава постать у канві історії української літератури. Його творчість особлива своєю багатогранністю.

     Він був поетом гріха, модерністом, київським денді, що епатує буржуазну публіку історіями про власне людожерство. Пізніше він став одним з центральних поетів радянського канону й автором «Пісні про Сталіна». Історія Максима Рильського — це майстерне балансування на линві 20 століття. Поет зумів вижити в час сталінських чисток, пристосуватись і створювати вірші на догоду добі, але не втратив себе і свого унікального поетичного голосу. А це чи не поодинокий випадок в українській радянській літературі.

     Людина з великим серцем й неабияким талантом, він говорив: “Тільки маючи нерозривний зв’язок із землею, з народом, може рости та розцвітати література”.

     «Поет – це людина, що палко любить слово, як найгострішу зброю», - говорив Рильський, і він дійсно був «володарем слів ясних і мудрих». Його поезії сповнені щирістю, відвертістю, пронизані мотивами любові до усього сущого.

     «Читачу! Поглянь, усміхнись: я твій, я не вмер, я живий!» - ці слова спадають на думку, коли читаєш безсмертні вірші Максима Тадейовича Рильського.

     Щоб детальніше ознайомити наших відвідувачів з творчістю поета та з нагоди ювілейного дня народження, у читальній залі нашої бібліотеки демонструється літературний портрет «Поетичний світ М. Рильського». Запрошуємо всіх бажаючих відвідати центральну бібліотеку для дорослих, що знаходиться по вул. Шевченка, 17.

 

Кохання, шлюб та сексуальне життя уманців в ХІХ – на початку ХХ ст.

     Історичні четверги, що проводить в нашій бібліотеці професор кафедри всесвітньої історії УДПУ Ігор Кривошея, знайомлять наших відвідувачів з історичним минулим нашого краю, з його геральдикою, з цікавими фактами життя та побуту уманців, з архітектурними пам’ятками старовини, що знаходяться в нашому місті, з видатними постатями, що жили в нашому місті та який слід залишили до сьогодення.

     Цього разу темою лекції стала пікантна, але невід’ємна сторінка в житті людей, - «Кохання, шлюб та сексуальне життя уманців в ХІХ – на початку ХХ ст.».

     Здобувачі освіти Комунального закладу «Уманський гуманітарно-педагогічний фаховий коледж ім. Т.Г.Шевченка Черкаської обласної ради», що були присутні на заході, з цікавістю слухали розповідь Ігора Івановича про любовні та шлюбні стосунки аристократії Уманщини, як змінювалась роль жінки і чоловіка в суспільстві протягом віків, про індустрію розпусти в Україні, про сексуальну культуру.

     Лектор розповів цікаві та кумедні історії про те,

      як використовували публічних дівчат в Умані для заманювання в пастку та грабунку перехожих в гостинних дворах та ринку;

      що спонукало дівчат ставати на шлях проституції;

      про легалізацію проституції;

      про перший публічний будинок розпусти в Умані під кінець ХІХ ст.;

      від чого походить термін «проституція»;

      про кінострічку «Повія», зйомки якої проходили в нашому місті;

     про дитячу проституцію, що існує ще з давніх часів;

     про готелі, що завжди були розсадниками проституції (зокрема готель «Європейський» в Умані).

     Хоч тема сьогоднішньої лекції була складна для дослідження, Ігор Кривошея зумів в повному обсязі та коректно донести до аудиторії важливу інформацію про інтимну сторінку з життя наших земляків.

 

Головний отаман Холодноярської республіки

«Лише одна родина Чучупаків склала на жертовник Батьківщини життя п'ятьох синів. Холодний Яр дав десятки вогненних прикладів героїзму, якими не кожна нація може похвалитися».

Юрій Горліс-Горський

 

     В нашій бібліотеці експонується історична правда «Головний отаман Холодноярської республіки», де зібрані матеріали про нашого земляка та борця за волю України, який упродовж двох років воював за свободу проти більшовиків та білогвардійців – Василя Чучупаку.

     11 березня, 130 років тому, народився відомий український отаман періоду Визвольних Змагань 1917–1921 років – Василь Чучупака.

     Вчитель, який узяв до рук зброю, щоб боронити рідну землю. Саме він очолював у лютому 1920 року полк гайдамаків Холодного Яру, який співпрацював із Дієвою армією УНР. І саме його бійці брали участь у Першому Зимовому поході. Борець за українську незалежність та захисник селянина. Природжений лідер, якого любили друзі й боялися вороги. Борець із тими, хто зазіхав на його рідний край. Талановитий організатор та отаман для своїх вояків. Вірний гаслу «Воля України або смерть», вишитому на прапорі полку гайдамаків Холодного Яру. Обрав смерть, щоб не потрапити в полон.

     Але мало хто знає, що офіційне військове вітання «Слава Україні!» вперше використали саме вояки Василя Чучупаки. Сталося це в районі Мотронинського монастиря. Тоді українські повстанці УНР у боях із більшовицькими ордами загартовували свою міць.

     Василь Чучупака був відданий боротьбі. Вільна Україна була для нього першочерговою ціллю й метою життя. Усе інше не мало значення.

     Завдяки роману Ю. Горліса-Горського «Холодний Яр» слава про братів Чучупаків докотилася через поле забуття до наших днів. Саме такі постаті визначають історичну велич України, її боротьбу за наше суверенне сьогодення. У Черкасах та Мельниках існує вулиця Братів Чучупаків. А легендарна 93-я бригада Збройних Сил України сьогодні на сході держави кров’ю в боях здобула честь і поправу носить офіційну назву – 93-я Окрема Механізована Бригада «Холодний Яр».