Рослини – символи України

Рослини – це все наше життя! З давніх-давен звичаї, обряди та прикмети невід’ємно пов’язуються з рослинним світом. Ви тільки пригадайте карпатських знахарів, які виготовляли різні настої з лікувальною метою або ж спалювали засушені трави та обкурювали домівки людей для захисту від нечистих сил. Вагоме місце в українській культурі посідають рослини-символи. Наприклад, дуб, клен та явір – уособлення чоловічої сили й мужності, а калина, тополя та верба – жіночої краси й чистоти.

Майборода Платон Іларіонович автор численних пісень і хорів, обробок народних пісень, а також ліричних пісень — в тому числі «Рушничок», «Якщо ти любиш», «Ми підем де трави похилі», «Київський вальс». В творчому доробку також симфонічна поема «Героїчна увертюра», вокальна-симфонічна поема «Тополя» (слова Тараса Шевченка), музика до драм. спектаклів, а також до фільмів.

Завітайте до бібліотеки влітку - не пошкодуєте!

В нашій бібліотеці ви можете змістовно відпочити, розважитися та набути нові корисні знання. Цікавий та пізнавальний відпочинок чекає на вас. 

До уваги користувачів Центральної бібліотеки для дорослих  представлено історичний екскурс «Хрещення Русі – єдність нашого державного і духовного начала», з якого можна дізнаються про історію свята, яке існує всього кілька років, хоча і прославляє собою подію, що трапилася багато століть тому. Заснування цього свята пов'язано з підписанням 25 липня 2008 року указу Президента України «Про День хрещення Київської Русі-України».

Книжкова виставка представляє понад 15 джерел, які розповідають про історичну подію, що відбулася у 988 році та стала ключовою і вирішальною в подальшому розвитку всієї Київської Русі.

ВАСИЛЬ БАРКА ЦІКАВІ ФАКТИ

Справжнє ім’я — Василь Костянтинович Очерет.

Народився Василь Барка у с.Солониця. Його батько служив у козачій частині, був на російсько-японській війні, звідки повернувся покаліченим. Сім’я постійно бідувала,  батько теслював, доглядав з трьома синами (Олександр, Іван, Василь) чужі сади, а під час громадянської війни виготовляв кінське спорядження для армії Будьонного. Невдовзі батько помирає. Василь Барка наймався на працю по селах і приносив «натуральний» заробіток.

         Барка багато пережив незгод: втеча на Кубань, війна з фашистами, оборона Кавказу, тяжке поранення, полон, гірка доля «остарбайтера», табір для «переміщених осіб» (ДІПІ) в Авґсбурзі, напіврабська праця, пошуки сенсу життя, зміна світогляду, цілковите прийняття християнської ідеології.

         Барка був ерудований, його було любо слухати, коли говорив про світову культуру, про Данте, якого цитував староіталійською мовою.

         Василь Барка, який сам пережив голод і бачив на власні очі жахи канібалізму, відтворив народну трагедію в романі «Жовтий князь», не втішаючи себе надією, що цей твір колись буде видрукувано в Україні.

Барка, не будучи схильним до точних наук, сам собі вигадав і фізику, й хімію, й математику. Він варив чай із піску й вважав це корисним, бо така була його власна «хімія». Захопившись оптикою й переломленням «шкідливих для зору сонячних променів», вирішив носити темні окуляри. Одних здалося мало — начепив ще одні, а потім і треті. Дужки трьох окулярів муляли вуха, поет підмощував на вуха газету й мав екстравагантний вигляд. А потім це скінчилося, і до кінця життя він не носив окулярів.

На схилі літ письменник переніс інсульт, і для ведення його справ було створено опікунський комітет. Останні роки провів у пансіонаті для інвалідів (чи у старечому домі).

         День родини в Україні святкують 8 липня. Це відносно молоде свято – його почали відзначати щорічно з 2012 року.

Цікаво, що День родини припадає на день Петра і Февронії, покровителів сім'ї та шлюбу. Їхній шлюб є зразком християнського шлюбу.

Указ Президента про "Про відзначення в Україні деяких пам'ятних дат і професійних свят" був підписаний 30 грудня 2011-го. Цю дату відзначають тільки в Україні. У світі ж є День сім'ї, більшість країн відзначає його 15 травня – ця дата встановлена Генеральною Асамблеєю ООН ще в 1993 році.