Голокост-пам"ять во спасіння

       Голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.

         У 1933 році до влади в Німеччині прийшов А.Гітлер, який затвердив в країні націонал-соціалістичний режим. Цей режим ґрунтувався на нацистській расовій доктрині, згідно з якою німці –«арійці» належать до вищої раси, а євреї вважалися – нелюдьми.

         У 1939 році німецька армія окупувала Польщу, розв’язавши тим самим Другу Світову війну. Череда легких перемог на початку війни дала Гітлеру можливість втілити свої задуми в життя. Він почав знищення єврейського народу, в основному вихідців з Польщі, де проживала найбільш значна частина єврейського народу. У виявлених після закінчення війни документах зазначено, що остаточною метою Гітлера було повне знищення всіх євреїв у всьому світі. 

         За роки війни нацисти знищили близько 6 млн. євреїв, з них півтора мільйона дітей, що становило близько третину загальної чисельності євреїв в усьому світі в той час. Планомірне знищення євреїв не можна назвати просто геноциду, наскільки безпрецедентним воно було за масштабами, опрацьованості і реалізації. Це була спроба знищити цілий народ, де б не перебували його представники. Саме тому геноцид єврейського народу в роки війни отримав назву – Голокост.

         Винищення євреїв, яке тривало в Польщі та інших окупованих нацистами територіях, було розширене й на Україну, одразу після вторгнення нацистських військ на територію СРСР 22 червня 1941 року. Айнзатцгрупи С (Північ) та Д(Чорноморське узбережжя) проводили масові розстріли євреїв та комуністів. З ініційовані нацистами єврейські програми, організації гетто та розстріли були майже в усіх містах, селах. Євреїв доправляли в табори смерті: Собібор та Белжец, де знищували.

         Наймаштабніші розстріли були зафіксовані в Одесі, де руминською владою було знищено 44 400 євреїв.

         За донесенням німецького офіцера Блоделя за два дні 29-30 вересня 1941р. в Києві в Бабиному Яру було розстріляно 33 771 чоловіків євреїв, циган.

         У Львові було найбільше гетто, в ньому утримували 409 тис. євреїв.

         Зберігаючи пам’ять про Голокост ми прагнемо, щоб світ ніколи більше не допустив повторення цієї жахливої сторінки історії.

         В бібліотеці до цієї дати була організована зустріч з громадянином Ізраїля з м. Кармієль  Скарбовським Йосифом Павловичем. Відбулася презентація книг "Нас прошлое держит в плену", "Дети войны помят хлеба вкус", де були  зібрані спогади очевидців трагедії, свідків розстрілів, в'язнів  концтаборів.

       

                                       

Українська мрія - єдність, свобода, незалежність.

        

     День Соборності-свято, що відзначають щороку в день  проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві. І хоча державі тоді не вдалося зберегти цілісність та незалежність , акт злуки став реальниним втіленим вікової мрії  українців про свою  суверенну державу .

     Згодом відбулися події які ми пам’ятаємо  16 липня 1990 року Верховна Рада  ухвалила Деклараію про державний суверенітет України .24 серпня 1991 року голосуванням відбулося відновлення незалежності й державного    суверенітету . 22-го листопада був об’єднаний з Днем Соборності і свято набуло свою нову назву - «День Соборності та Свободи України».  

      День Соборності    був закріплений на законодавчому рівні суверенної держави.     Ми відстояли на Інститутській під кулями снайперів, вистоїмо і переможемо на Донбасі,бо наш народ демонструє єдність устремлінь .Соборність наших земель тримається на соборності наших душ.

                                                

                      

           

   Біля виставки проведений інформаційний огляд літератури по темі.