Виставкова діяльність бібліотеки

березень, 2016

Книга друг на все життя

В Україні традиційно в останній тиждень березня проходить Всеукраїнський тиждень дитячої та юнацької книги.

Книга – справжня скарбниця мудрості. Споконвіку книги вважалися дуже великою цінністю не тільки за зміст, який вони містили, але й саме матеріально. Часто їх оздоблювали дорогоцінним камінням, шкірою та металами.   На їх виготовлення йшло багато часу, праця була тяжкою і виснажливою. Тому вони часто були еквівалентом золота й худоби.

Навіть сьогодні хороша книга – це завжди гарний подарунок. Книги надихають і мотивують на поліпшення себе і досягнення великих результатів. Книги відкривають нові грані сприйняття світу, про які колись ми могли не знати. Читаючи книжки, ми збагачуємо свій внутрішній світ, словниковий запас, тим самим робимо себе набагато цікавішою людиною, як для самого себе, так і для оточуючих. Книги допомагають приймати правильні рішення в багатьох ситуаціях.

Тому працівники Уманської центральної бібліотеки для дорослих з початком тижня дитячої та юнацької книги стали активно популяризувати її в навчально-виховних закладах міста. Було проведено бібліотечний урок «Книга друг на все життя», на якому учні міських шкіл, вихованці будинку дитячої і юнацької творчості, ознайомились із літературними новинками бібліотеки та цікавинками фонду, дізнались багато цікавого про книгу. Бібліотекарям вдалося вияснити читацькі інтереси школярів. Вечір був змістовним та цікавим, а творчі колективи Будинку дитячої та юнацької творчості піснями і запальними танцями подарували гарний настрій і незабутні враження.

Він переніс поетичний символ з літератури в живопис

(Мистецька година)

Врубель Михайло Олександрович – російський художник-символіст дансько-польського походження. Майстер акварельного і олійного живопису. Виконував ілюстрації до книг, монументальні роботи, портрети, займався сценографією. В кожній з областей мистецтва залишив шедеври.

            Народився художник 17 березня 1856 р. в м. Омськ. Коли Михайлові було три роки, мати померла, залишивши чоловікові чотирьох малолітніх дітей. Врубель одружився вдруге з піаністкою Єлизаветою Вессель, яка замінила осиротілим дітям матір. Батьки обрали Михайлу кар’єру юриста. Однак, юнак виявився байдужим до юридичних наук, і захопившись малюванням, вступив до Академії мистецтв.

            Перша значна монументальна робота Врубеля в Києві – фреска «Зішестя Святого Духа на апостолів» (1885р.). У

            У будинку відомого професора,художнього критика Прахова 28-річний Врубель побачив 32-річну Емілію, дружину професора, матір трьох дітей. Імпозантна пані з темно-волошковими очима й дивовижно виразними губами добре грала на фортепіано. Її любив слухати Лисенко, а Врубель співав під її акомпанемент. З Емілії він писав для Кирилівської церкви лик Богородиці. Батько про цю ікону казав: «У неї дуже мало святості, але  вона прекрасна». Професор Прахов усе зрозумів, але тактовно влаштував Врубелю поїздку до Італії, начеб необхідної для декорування Володимирського собору. З Італії через рік Врубель привіз ікони для церкви. Серед них «Богоматір з немовлям», яку потім назвуть вершиною творчості молодого художника.

            У 1890 році художник їде до Петербурга писати декорації до постановки приватної опери Мамонтова «Гензель та Гретель». Там закохується у співачку Надію Забілу. Невдовзі 28-річна Надія і 39-річний Врубель обвінчались в Женеві та повернулись до Харкова. Дружина стала його музою у житті та творчості.

            З 1889 року Врубель живе в Москві. Важливою подією було зближення художника з меценатом С. І. Мамонтовим. Врубель прийняв запрошення Савви Івановича і оселився в його маєтку.  Так митець отримав підтримку мецената, а мільйонер – нового майстра-універсала. В 1890 р. в кабінеті Савви Мамонова був написаний «Демон сидячий» - перша картина з серії картин про демона.

            Подорожуючи з Мамоновим Європою, художник пише картини – «Іспанія», «Ворожка», «Венеція».

            Талант Врубеля-декоратора проявляється в його величезному панно Принцеса Греза, замовленому для Нижегородського ярмарку (1896р.).

            Потім у родині народжується довгоочікуваний син Сава.

            У 1901 році в художника виявили ознаки душевного розладу, погіршився зір. Сильним ударом для митця стала смерть єдиного сина від звичайнісінької застуди.

            Помер Врубель в Петербурзі 14 квітня 1910 року, похоронений на цвинтарі Новодівогого монастиря.  

            Працівники  читального залу Уманської центральної бібліотеки підготували книжкову виставку «Картини повні загадковості і таємничої сили», адже у наших фондах є чимало цікавих книг про життя і творчість художника, а також ілюстрації картин.

Шевченко в кожному з нас

(до 202 річниці з дня народження письменника)

Тарас Шевченко - видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. Він був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу.

Однак, Великий Кобзар став знаковою особистістю не лише української, а й світової літератури, здобувши право на безсмертя. У багатьох країнах йому встановлені пам'ятники, його твори перекладені майже на всі мови світу.

Тому, навіть через віки не міліє, а прибуває джерело людської шани та поваги до нього! З нагоди вшанування пам’яті Тараса Григоровича в центральному парку  Умані пройшли Шевченкові читання, долучились до цієї події і працівники центральної бібліотеки та системи в цілому. Серед декламаторів були студенти вищих та середніх учбових закладів, учні шкіл, працівники культури та освіти. 

Уманчани із задоволенням слухали поезію Кобзаря, що своєю творчістю запалив вогонь свободи і вказав дорогу до волі.

Після літературних читань бібліотекарі провели флешмоб «Шевченко у кожному з нас»,  метою якого було залучити якомога більшу кількість людей і з’ясувати чи полюбляють вони поезію Шевченка, чи знають вони його  творчість і що пов’язувало Тараса Григоровича з нашим містом.

 Флешмоб пройшов дуже вдало, молодь проявила себе неабиякими знавцями та шанувальниками життя і творчості генія. Респонденти цитували слова великого пророка, ділилися враженнями від поезій. Фотодайджест флешмобу виглядав так:  

Також, працівниками абонементу була організована озвучена книжкова виставка "Тарасе, долею твоєю стомовний світ переболів".

Моє творіння - моє життя

2016 рік - ювілейний для історії нашого міста - 400 років з дня писемної згадки про Умань. До цієї дати бібліотекою розроблений цикли заходів. Одним із яких є цикл "Визначні люди нашого міста".

В читальному залі відбулася зустріч з яскравою творчою особистістю, художником, графіком, членом Національної спілки художників України, старшим викладдачем кафедри образотворчого мистецтва і мистецької педагогіки УДПУ ім. П. Тичини, нашим земляком Генадієм Анатолійовичем Клещаром.

Про життєвий і творчий шлях художника присутніх познайомила працівниця картинної галереї Савчук Вікторія. Генадій Анатолійович як художник сформувався у 70-ті роки минулого століття. Закінчивши у 1973 році навчання у Львівському поліграфічному інституті, почав працювати у видавництві "Наукова думка" художнім редактором. Створив оформлення до 14 видань вітчизняних та зарубіжних авторів. Віддає перевагу станковому живопису. Створює роботи, що стають знаковими в його творчості. Вони експонуються на всесоюзних, республіканських та обласних виставках. Захоплення творчими ідеями В. Фаворського та К. Петрова-Водкіна стало основою його власного погляду на образотворче мистецтво, сформувало його як художника. Створює близько 50 робіт у жанрі художньо-прикладної графіки. Не менш цікавим видом художньо-прикладної графіки, в якому працює Г. Кліщар є мистецтво екслібриса.

Протягом 40-річної творчої діяльності у художника з’являється чималий доробок пейзажного, портретного жанру та натюрморту. Поряд з живописом, художник створює почтові марки, оформляє конверти.

Під час заходу роботи Г. Кліщара демонструвались на екрані в супроводі коментарів автора та молодшого наукового спеціаліста картинної галереї. Були представлені на заході і оригінали картин художника. Читачі з великим інтересом слухали Генадія Анатолійовича, задавали багато питань про життєвий і творчий шлях художника.

Приємно, що серед наших земляків є таланти, які визнані не лише в Україні, а й за її межами. Понад 50 робіт художника зберігаються у фондах музеїв, галереях, приватних колекціях України, Росії, США, Ізраїлю, Чехії, Італії, Естонії, Швейцарії, Мальти.

 

Митець із душею бунтаря

   2016 на Черкащині пройде під ознаменуванням Данила Нарбута, з нагоди 100-річчя від дня народження художника.

Данило Георгійович Нарбут - український художник театру, живописець.  Народний художник України (1994), лауреат Шевченківської премії (1996), член УНА-УНСО.

   Народився 9 січня 1916 р. в родині відомого художника-графіка Георгія Нарбута. З 14 років Данило працював у декоративній майстерні Київського оперного театру.

   У 1039 р. став головним художником театру у м. Златоусті, брав участь у фінській кампанії, у війні з німецькими загарбниками, був у полоні. 

   Після повернення на Батьківщину, працював у Луганську, потім у театрах Західної України.

   Провідний майстер сценографії, оформив близько 250 вистав у різних театрах України, з них п'ята частина на черкаській сцені. Саме черкаський період творчості Нарбута є найбільш плідним і яскравим.

   Портретна галерея українських гетьманів і полковників - величезний вклад художника у відроджувану історію українського народу.

   Своїм нащадкам митець залишив роботи, присвячені історії Київської Русі, життю волелюбного козацтва, природі України, полотна на тему українських свят і обрядів.

   Остання серія його робіт - "Квіти України" - вдало поєднує символіку образів, утверджує перемогу добра на Землі, що є головним лейтмотивом творчих надбань художника.

   3 березня 1998 року, у віці 82 років Д. Нарбут помер, похований у Черкасах. В центральній бібліотеці відбувся бібліографічний огляд про творчість Данила Георгійовича.