Голод у хлібному краї

В четверту суботу листопада в Україні відзначається День пам'яті жертв голодомору, цього року це 28 листопада. Традиційно в цей день  українці запалюють свічу пам'яті. Мільйони замордованих голодною смертю в далекому 1933 році, залишили по собі світлу пам'ять і печаль. Страшна арифметика - зимою 1932 - 1933 рр. помирало в Україні 17 чоловік на хв., 25 тисяч щодня... Ця біда не оминула практично жодну українську родину. І це сталося саме в Україні - житниці всієї тодішньої радянської імперії... 

Ще у 2002 році Державний архів Черкаської області випустив книгу "Голод 1932 - 1933 років на Черкащині. Документи і матеріали". Працівники нашої бібліотеки підготували на цю книгу буктрейлер "Голод у хлібному краї" та озвучену книжкову виставку "Тридцять третя сльоза України". 

Тож схилімося в скорботному доземному уклоні перед пам'яттю жертв страшного голодомору.

21 листопада – День Гідності та Свободи

Боротьба не за щастя  вже навіть іде —

за життя!

Бо його забирають.

Нас Надія веде, нас ідея веде

За свободу для рідного краю!

21 листопада згідно Указу Президента України Петра Порошенка від 9 листопада 2015 року українці святкують День Гідності та Свободи.  Метою цього свята є відзначення доленосних для України  подій -   Помаранчевої революції та Революції  Гідності, вшанування патріотів, які виступили на захист демократичних цінностей, прав та свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору. Згадаймо ще раз дві революції, які змінили наше життя.

         Столичний Майдан став місцем, де звичайні громадяни творили нову історію нашої країни. За роки  незалежності на долю українців випало чимало випробувань, але ці труднощі не позбавили їх мужності, оптимізму і віри у щасливе майбутнє нашої держави. Ми здивували весь світ своєю єдністю, і жагою свободи.

         22 листопада 2004 дата початку «помаранчевої» революції в Україні, компанії загальнонаціональних протестів, мітингів, пікетів, страйків і інших акцій громадянської непокори проти свавілля влади. Події були організовані та проведені прихильниками Віктора Ющенка, основного кандидата від опозиції на президентських виборах у листопаді - грудні 2004 року. Події Помаранчевої революції  стали життєстверджуючим вогнем української нації. Серця українців з різних куточків багатосльозної країни почали вистукувати в унісон: "Разом нас багато, нас не подолати".

На жаль, влада, встановлена в Україні на той момент, не змогла реалізувати більшості очікувань, покладених на неї українським суспільством.

21 листопада 2013 року стало відомо, що уряд України вирішив зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Люди, обурені рішенням уряду, вийшли на майдан Незалежності в Києві. Акцію взнак протесту назвали "Євромайданом". Активну участь у подіях приймали журналісти, студенти та небайдужі до долі країни громадяни. Так розпочалася Революція гідності. 94 дні євромайдану повністю змінили українське суспільство. Кожен вносив посильний для нього внесок: будували барикади, привозили дрова і шини, готували їжу, оберігали спокій і добробут протестувальників. Всі люди щиро вірили у гідне життя по-європейськи. Нажаль, надію на краще майбутнє активісти Майдану здобували ціною власного життя.

         Чим був український Майдан грудня 2013 – лютого 2014? Визначити його природу непросто.

Сьогодні хтось може засуджувати Майдан, мовляв, саме ті події призвели до війни, сильної економічної кризи, смертей тисяч молодих, невинних людей. Однак, ця боротьба  - це бажання жити в демократичній, вільній, успішній, справедливій державі.

Можна сказати “Майдан був революцією гідності” або “Майдан був виступом за європейські цінності”, але це буде лише частиною великої картини, окремим її фрагментом. Бо, крім гідності та європейських цінностей, тут була воля і справедливість, солідарність і хоробрість, війна проти системи і національно-визвольна боротьба, протистояння громадянина з державою.

                  Революція гідності залишила по собі не просто слід — це рана, яка досі болить. У мирний, цивілізований час ХХІ століття на Майдані було вбито близько сотні невинних людей. Ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії, і схиляємо голови перед тими, хто загинув під час революції. Молоде покоління українців не могло уявити, що про збройні конфлікти, революції, війни знатиме не з підручників, а з власного досвіду.

І сьогодні  кияни та гості міста несуть лампадки і квіти у ті місця де ще два роки тому земля була щедро скроплена кров’ю українських патріотів. Йдучи на вулицю Інститутську тепер потрапляєш на Алею Героїв Небесної Сотні. На місці де колись стояла одна з найбільших барикад тепер меморіал загиблим героям. Українці стали першими європейцями в новітній історії, які за бажання жити в цивілізованій, демократичній країні поклали сотні життів.

Сьогодні на Майдані барикад немає, але боротьба залишилася! Майданівці нікуди не зникли. Вони пішли добровольцями з багатьма іншими захисниками відстоювати зі зброєю в руках незалежність України. Чимало з них стали волонтерами і почали забезпечувати українських військових усім необхідним. І саме майданівці почали формувати нову українську мрію: гідне життя у незалежній, єдиній Україні.

І зараз наш обов’язок перед тими, хто загинув за Україну, і хто продовжує приносити в жертву свої життя на Донбасі, перемогти в цій битві за кращу долю українського народу. Наша історія пронизана страшними подіями, зрадами, жорстокими бунтами й міжусобицями. Але водночас це історія великих мрій, неймовірної жертовності, героїзму й відваги.

Хочеться звернутись до всіх і кожного: давайте будемо згуртованими, сильними, будемо йти впевненими кроками до своєї мети. Почнемо із себе, свого дому, своєї родини творити гідну, квітучу, самостійну Україну.  Адже, Україна – це територія гідності й свободи. Тож зі святом Вас дорогі українці.

9 листопада - День української писемності та мови

Слово наше рідне, слово українське

Мова - втілення думки, духовне багатство народу, його історична пам'ять. Українська мова, за офіційними даними французьких лінгвістів, є однією з найдавніших слов'янських мов і однією з найкращих у світі. Враховуючи таку вагомість, Японія запровадила її для вивчення в Токійському університеті. У листопаді 1997 року був виданий указ Президента України "Про день української писемності та мови", який відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця. Як відомо, саме з нього починається писемна українська мова ще в ХІ -поч. ХІІ ст.
Важливий вклад у розвиток української писемності зробили брати Кирило  і Мефодій - просвітителі та проповідники християнства. Вони об'єднали примітивні старовинні писемні знаки слов'ян абеткою, що складалася із пристосованих грецьких літер та глаголиці, а також новостворених літер. Назвали її ім'ям творця - кирилицею. В нашому алфавіті є буква ї, якої немає більше в жодному алфавіті світу. Це символ неповторності і унікальності нашої мови. 
Завдяки канадському бізнесмену і меценату українського походження Петру Яцику, українська мова звучить на всіх континентах. Він вперше виступив з пропозицією проведення в Україні мовного конкурсу серед молоді. Завдяки таким як Петро Яцик, Іван Котляревський, Тарас Шевченко, Іван Франко та інших, українська мова сформувалась як літературна і займає почесне місце серед європейських мов. Працівники читального залу підготували книжкову виставку "Слово наше рідне, слово українське", де кожен відвідувач мав змогу ознайомитись із цими та багатьма іншими цікавими фактами щодо історії та розвитку української мови.