Черкаська обл. м. Умань вул. Жовтневої революції буд.1 тел. 04744 5-27-49 E-mail: bibl1910 @mail.ru

вівторок, 20 лютого 2018 р.



20 лютого 2018 року в приміщенні Уманської центральної бібліотеки для дорослих відбувся вечір – реквієм «Ангели Небесної Сотні».
Були присутні студенти агротехнічного коледжу Уманського НУС та волонтери Інна Безпалько, Олександр та Роман Бовкуни.
Працівники бібліотеки та запрошені вшанували пам'ять загиблих на Майдані 2014 року.

















Кращої, ніж рідна, мови не буває


Міжнародний день рідної мови відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року.
         Рідне слово… Скільки в тобі чарівних звуків, животворного трепету і вогню. Скільки в тобі материнської лагідності і доброти, мудрості земної. Що може бути дорожчим для людини за рідне слово? Для кожного народу дорога його мова, а нам, українцям, найближча до серця – українська…
        З метою поглиблення знань користувачів про рідну мову, бібліотекарями абонементу була влаштована книжкова виставка «Кращої, ніж рідна, мови не буває».




понеділок, 12 лютого 2018 р.


Наближається свято, яке з нетерпінням чекають усі закохані, свято, яке сповнює надією і романтикою серця всіх людей — це День Святого Валентина.
    Саме цьому святу приурочена поетична година “Душа світає від кохання”, яке організували бібліотекарі центральної бібліотеки для дорослих .

Яскравих та приємних вражень додали конкурси, вікторини та забави, у яких молодь приймала активну участь.
Для студентів також було проведено майстер-клас «Зроби валентинку своїми руками».











вівторок, 6 лютого 2018 р.


Жюль Верн, біографія якого цікавить дітей і дорослих, - французький письменник, що вважається класиком літератури. Твори його сприяли становленню наукової фантастики, а також стали стимулом до практичного освоєння космосу. Яке ж життя прожив Жюль Верн? Біографія його відзначена багатьма досягненнями і труднощами.
Жюль Габріель Верн народився 8 лютого 1828 в місті Нант (Франція) в сім’ї адвоката.
У 8 років Жуль Верн почав навчання спочатку в семінарії Сен-Станіслав, а потім в Нантському ліцеї, де він отримав класичну освіту, що включала в себе знання грецької та латини, а також риторику, співи та географію.
 У 1849 році Жуль Верн отримав ступінь ліценціата права, так як батько-адвокат наполягав на отриманні юридичної освіти. Але Жюль Верн не починав адвокатську практику, адже під час навчання почав писати п’єси, оповідання, комедії.
Вперше його п’єса була поставлена в 1850 році, а першим надрукованим твором став роман із серії «Незвичайних подорожей» в 1863 році. З тих пір Верн випробував безліч професій, але не переставав писати.
10 січня 1857 року Верн одружився з Онориною де Віане, молодою вдовою з двома дітьми. Він з сім’єю мешкав у великому заміському будинку та іноді плавав на яхті.
Перший роман Жюль Верна приніс йому великий успіх. Надихнувшись позитивними відгуками , письменник продовжив створювати пригодницькі романи, просочені науковими чудесами . Верн постійно подорожував: по США, Середземному морю, об’їздив майже всю Європу.  
У 1871 році Жуль Верн оселився в Ам’єні, а у 1888 році його обрали радником.
У 1886 племінник письменника Гастон, який страждав на параною, вистрілив Жулю Верну в ногу. Поранення було настільки важке, що письменник не міг рухатися до кінця свого життя.
 В останні роки життя у Верна виникли проблеми зі слухом, сильний діабет вплинув на зір — Жуль Верн майже нічого не бачив.
Помер Жуль Верн 24 березня 1905 року.

середа, 31 січня 2018 р.

     31 січня в центральній бібліотеці для дорослих з успіхом пройшов літературно-музичний вечір «Володимир Висоцький поет чи музикант?». Творчість Володимира Висоцького ніколи не залишала людей байдужими, завжди змушувала їх думати, надавала сили, заряджала енергією. Тому й вечір його пам'яті проходив в атмосфері теплоти, розуміння і доброзичливості.












понеділок, 29 січня 2018 р.

Безкоштовні курси англійської мови!!!

Запрошуємо уманчан безкоштовно вивчати англійську мову з бібліотекарем ЦБ Терещук І.М.
Заняття проходять щопонеділка о 13:00.
Дізнатись детальніше можна за телефоном 3 – 29 – 68 чи через електронну пошту: centrallibrary19@gmail.com






Крути – символ національної честі


29 січня українці згадують героїв бою під Крутами, який відбувся у 1918 році. Пропонуємо вам дізнатися факти про легендарний героїчний вчинок українців, які підготовані на основі інформації істориків з Українського інституту національної пам’яті.
1. На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. Наступ більшовицькі війська вели двома групами: одна вздовж залізниці Харків-Полтава-Київ, друга – у напрямі Курськ-Бахмач-Київ.
2. Центральна Рада УНР у своєму підпорядкуванні мала окремі частини колишньої російської армії, що були українізовані, а також сформовані із добровольців підрозділи, серед яких варто назвати курінь Січових стрільців на чолі з Євгеном Коновальцем, загони вільного козацтва, та сформований Симоном Петлюрою Гайдамацький Кіш Слобідської України. Саме добровольці і стали опорою Центральної Ради.

3. 24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач. Оборона цього міста є однією з героїчних і маловідомих сторінок в історії визвольної боротьби українського народу.
4. Українські війська змушені були залишити Бахмач і відступити до станції Крути. На підкріплення українських частин в Крути було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів та 20 старшин (офіцерів). До юнаків школи приєдналась перша сотня (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. Переважна більшість студентів не мала достатньої військової підготовки, студенти були погано озброєні. До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще десь до 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.
5. Загалом, за різними підрахунками, у Крутах 29 січня 1918 року перебувало від 420 до 520 українських воякiв і юнакiв та студентiв, якi мали на озброєнні до 16 кулеметів та одну гармату на залiзничнiй платформi.
6. Впродовж усього дня вони вели бій за станцію з більшовицькими військами загальною чисельністю (за твердженням більшості джерел) понад 3000 осіб, в їх числі 400 балтійських матросів. Усі добре озброєні і з артилерією.
7. Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які знаходилися у резерві, під час відступу потрапили у полон. І наступного дня ці 27 героїв були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

8. За сучасними підрахунками втрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих. Серед них – 37–39 вбитих у бою та розстрiляних студентiв i гімназистів. На сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти унiверситету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григiр Пiпський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу).
9. Втрати бiльшовицьких вiйськ пiд Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300 воякiв.

10. Затримавши ворога на чотири дні, київські юнаки дали змогу укласти Брест-Литовський мир, що de-facto означав міжнародне визнання української незалежності.